Квітень. I тиждень. Тема: СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ. Конспекти занять із навчання української мови і розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку.

Крутій К.Л., Котій Н.І. Конспекти занять із навчання української мови і розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку. – Запоріжжя: ТОВ "ЛІПС" ЛТД, 2007. – 256 с. – Бібліогр.: с. 27, 245. – (Бібліотека вихователя дошкільного навчального закладу).

Квітень. I тиждень

Тема: СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ.

Мета: збагачувати словник дітей на основі уявлень про довкілля. Формувати розуміння вживати узагальнювального поняття сільськогосподарські машини. Продовжувати вчити дітей зіставляти та співвідносити слова зі змістом.

Ключові слова: борона, комбайн, машини, орати, сільськогосподарські, сіялка, сіяти, трактор.
Іменники: борона, комбайн, комбайнер, плуг, трактор, тракторист.
Дієслова: боронити, змолотити, косити, орати, сіяти.
Прикметники: важкий, залізний, комбайновий, міцний, надійний, потрібний, сільськогосподарський, тракторний.
Прислівники: швидко, щовесни, якісно.

Продовжувати вчити утворювати прикметники зі словотвірним значенням "сильний вияв ознаки" із суфіксом -езн-: величезний, довжелезний, товстезний, широчезний.

Продовжувати вчити утворювати прислівники за допомогою частки що-: щовечора, щопонеділка, щоліта, щодня, щовесни.

Продовжувати вчити дітей складати речення із заданими словами, застосовуючи правильний порядок слів у реченні, узгоджуючи слова.

Закріпляти в активному словнику дітей формули мовленнєвого етикету співчуття: не хвилюйся, не нервуйся, не дратуйся.

Учити дітей розповідати за серією сюжетних картин, розвивати сюжетну лінію "Як хліб на стіл прийшов".

У народній рухливій грі "Пиріжок" співвідносити слова й рухи.

Сприяти розвиткові оцінно-контрольної діяльності.

Хід заняття

1 частина. КОМУНІКАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Діти заходять до "Світлиці" і вітаються із вихователем, Калинкою й Барвінком.

– Діти, скажіть, яка пора року стоїть на вулиці?
(П.В. – Весна.
– До нас прийшла весна).

– А яка весна?
(П.В. – Весна тепла, гарна.
– Весна кольорова).

– Правильно, у цей час дуже багато роботи в хліборобів. Послухайте вірш М. Познанської "Хлібороби".

Честь і слава хліборобам,
Що живуть в моїм селі!
Хлібороби хліб нам роблять,
Знайте й ви про це, малі.
В пору літню, в час осінній,
Навесні – в гарячий час –
Косять, жнуть вони і сіють,
Лан оруть у котрий раз.
("Пролісок" к. – 82р. ст.272).

– Діти, хто такі хлібороби?
(П.В. – Це люди, які роблять хліб.
– Це люди, які вирощують хліб).

– Правильно, а хто знає, які машини їм допомагають?

Якщо діти не відповідають, вихователь ставить на дошку малюнок і читає загадку.

2 частина. ЕТАП ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. НАДБАННЯ НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

– Помилуйтеся конем:
Серце в нім горить вогнем.
А як полем він іде,
Аж сім борозен кладе.
(П.В. – Це трактор).

– Який трактор?
(П.В. – Він великий, залізний.
– Він важкий).

– Правильно. Барвінок додає, що він ще міцний, надійний.
Діти повторюють і запам’ятовують нові слова.

– Що робить трактор?
(П.В. – Він землю перекопує).

– Правильно сказати – оре. До трактора чіпляють великий залізний ніж – плуг. Плугом трактор оре поле. Що, Семенку, робить трактор?
(П.В.Трактор плугом оре поле).

– Молодець! Калинка хоче звернути увагу на інші малюнки.
На дошку виставляються малюнки: трактор з бороною, сіялкою.

– Після того як зорали поле, треба посіяти зерна пшениці, і для цього придумали сіялку.
Діти пошепки повторюють слово.

– А щоб вітер не видував зерна і птахи не склювали, до трактора чіпляють борону.
Діти повторюють і запам’ятовують слово.

– Діти, Барвінок питає, для чого сіялка?
(П.В. – Для того щоб сіяти зерна).

– Правильно. А борона для того, щоб боронити землю.

– Ці машини потрібні навесні хліборобам, а ось улітку на поле виходить інша машина. Послухайте загадку:

Де йшла сотня косарів,
Вийшло п’ять богатирів:
Косять, в’яжуть заодно
І молотять на зерно.
На дошку виставляється малюнок комбайна.
(П.В. – Це комбайн).

– Комбайн яка машина?
(П.В. – Комбайн великий, залізний).

– Пригадайте нові слова.
(П.В. – Комбайн великий, міцний, надійний).

– Правильно. Комбайни допомагають косити, молотити хліб.
Діти повторюють і запам’ятовують нові слова.

– Діти, усі ці машини працюють у селі, на полі, і тому їх називають сільськогосподарські машини. Євгенку, ти запам’ятав, як вони називаються?
(П.В. – Це сільськогосподарські машини).

– Як називається людина, яка керує трактором?
(П.В. – Це тракторист).

– Правильно, Юля, а комбайн водить комбайнер.
(П.В.Трактор водить тракторист.
Комбайн водить комбайнер).

– Правильно, це дуже потрібні хліборобам машини, які допомагають робити швидко і якісно. Як, Наталочко, вони виконують роботу?
(П.В. – Сільськогосподарські машини виконують роботу швидко і якісно).

– Калинці й Барвінку сподобалось, як сьогодні працюють Миколка, Соня, Сергійко. Молодці, діти! Відпочиньмо. Проводиться фізкультхвилинка.

Я у поле вибігаю,Біг на місці.
Свого тата виглядаю.Прикладають долонь до лоба.
Поле, наче океан.Розводять руки в сторони.
Де мій тато? Де комбайн?Піднімають і опускають плечі.
Враз із балки виринаєКрокують на місті
Корабель степів безкрайніх.
Я радію я сміюсь:
За штурвалом мій татусь:Уявляють що крутять кермо.
Здраствуй тато! Здраствуй поле!Роблять нахили вперед
Як чудово тут навколо.і розводять руки в сторони.

(І.Чопей, вірш "Хліборобом буду я" ст.160 "Пролісок", упорядники Є.І.Жицький, Г.А.Канаух, Л.В.Кремсал, Г.Ф.Лоза. Київ – 82р.)

3 частина. ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

На дошці стоять картинки сільськогосподарських машин або великі іграшкові машини.

– Діти, Барвінок і Калинка ніколи так близько не бачили ці машини, допоможімо їм правильно описати їх словами. Наприклад: трактор великий, а можна сказати величезний, плуг товстий, а можна сказати…
(П.В. – Товстезний).

Далі діти утворюють інші пари слів:
(П.В. – Довгий – довжезний.
– Широкий – широчезний).

– Молодці! Порівняймо ці машини. Комбайн значно вищий за трактор.
(П.В.Нова борона набагато краща.
Новий комбайн куди більше старого).

Якщо дітям важко, вихователь дає зразок на всі ступені порівняння, а діти підставляють назви машин.

– Молодці, діти! У нас у гостях маленька частка що-, яка полюбляє змінювати слова. Ось послухайте, я кажу вечір, а якщо попереду поставити частку що-, то вийде щовечора.

Далі вихователь називає слова: понеділок, літо, день, весна, – а діти утворюють нові.
(П.В.Щодня.
– Щопонеділка.
– Щовесни.
– Щоліта).

– Спробуймо скласти речення зі словом щовесни.
(П.В. – Щовесни трактори виходять у поле).

– Молодець, Дениско! Барвінок і Калинка теж приготували свої слова і просять із ними скласти речення: комбайн, зерно, багато.
(П.В.Комбайн молотить багато зерна).

– Правильно, а ось із таких слів: трактор, плуг, гострий, чіпляти.
(П.В.До трактора чіпляють гострий плуг).

– Молодці! Діти, Барвінку купили заводний трактор, і він так хоче його завести, але нервується – й нічого не виходить. Заспокоймо його.
(П.В. – Барвінку, не хвилюйся!
– Барвінку, не нервуйся!
– Барвінку, не дратуйся!).

Вихователь заводить іграшковий трактор, а діти спостерігають і радіють.

– Бачиш, Барвінку, діти тебе заспокоїли – і все вийшло. Молодці, дітлахи!

4 частина. ОЦІННО-КОНТРОЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

– Діти, на початку заняття ми з вами говорили про те, яка важлива й потрібна праця хлібороба. Пригадаймо всі нові слова сьогоднішнього заняття й спробуймо скласти розповідь "Як хліб на стіл прийшов".

На дошку виставляється серія сюжетних малюнків.

– Прийшла весна, хлібороби вийшли в поле. Трактористи вивели свої трактори. Вони причепили до тракторів плуги й зорали землю. Після цього сіялками посіяли зерно, а бороною заборонували.

Щоліта в поле виходять комбайни, які ведуть комбайнери. Комбайни косять і змолочують зерно. Усі сільськогосподарські машини міцні, потрібні й надійні.

Вихователь разом з Калинкою і Барвінком оцінюють розповіді дітей.

– Діти, Калинка й Барвінок запрошують нас пограти в рухливу народну гру "Пиріжок".

Усі діти, крім однієї ("покупця"), стають ключем (поклавши руки одне одному на плечі). Передня зветься "пекарем", усі інші – "піч", а остання – "пиріжок". Покупець питає в пекаря: "Де мій пиріжок?" – "Он за піччю лежить", – відповідає пекар. – "Він біжить!" – вигукує "пиріжок", відривається від гурту і намагається стати спереду "пекаря", "покупець" його ловить. Якщо "пиріжку" вдається зайняти місце перед "пекарем", то він сам стає "пекарем", а "покупець" знову ловить крайнього. Якщо "покупець" піймає "пиріжка", то міняється з ним роллю.

Так само грати можна в хлібчика. "Хлібчик" говорить: "Печу, печу хлібчик". – "А випечеш?" – питає останній в ключі. – "Упечу! А ти втечеш?" – "Побачу".

("Золотий колосок" частина І, упорядник Н.Дзюбишина – Мельник, к – 94р., ст.245).

– Ось і наближається наше заняття до кінця.
– Які завдання виявилися найцікавішими?
– Чого нового ви навчилися?
– Що запам’яталося найбільше?
– Які нові слова запам’ятали?

Далі за традицією діти складають нові слова до скриньки-скарбнички і прощаються з вихователем, Калинкою і Барвінком.

(П.В. – До побачення.
– До зустрічі.
– Доброго здоров’я).

Тривалість заняття – 30 хвилин.