![]() |
|
Крутій К.Л., Котій Н.І. Конспекти занять із навчання української мови і розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку. – Запоріжжя: ТОВ "ЛІПС" ЛТД, 2007. – 256 с. – Бібліогр.: с. 27, 245. – (Бібліотека вихователя дошкільного навчального закладу). Квітень. I тиждень Тема: СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ. Мета: збагачувати словник дітей на основі уявлень про довкілля. Формувати розуміння вживати узагальнювального поняття сільськогосподарські машини. Продовжувати вчити дітей зіставляти та співвідносити слова зі змістом. Ключові слова: борона, комбайн, машини, орати, сільськогосподарські, сіялка, сіяти, трактор. Продовжувати вчити утворювати прикметники зі словотвірним значенням "сильний вияв ознаки" із суфіксом -езн-: величезний, довжелезний, товстезний, широчезний. Продовжувати вчити утворювати прислівники за допомогою частки що-: щовечора, щопонеділка, щоліта, щодня, щовесни. Продовжувати вчити дітей складати речення із заданими словами, застосовуючи правильний порядок слів у реченні, узгоджуючи слова. Закріпляти в активному словнику дітей формули мовленнєвого етикету співчуття: не хвилюйся, не нервуйся, не дратуйся. Учити дітей розповідати за серією сюжетних картин, розвивати сюжетну лінію "Як хліб на стіл прийшов". У народній рухливій грі "Пиріжок" співвідносити слова й рухи. Сприяти розвиткові оцінно-контрольної діяльності. Хід заняття 1 частина. КОМУНІКАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ Діти заходять до "Світлиці" і вітаються із вихователем, Калинкою й Барвінком. – Діти, скажіть, яка пора року стоїть на вулиці? – А яка весна? – Правильно, у цей час дуже багато роботи в хліборобів. Послухайте вірш М. Познанської "Хлібороби". Честь і слава хліборобам, – Діти, хто такі хлібороби? – Правильно, а хто знає, які машини їм допомагають? Якщо діти не відповідають, вихователь ставить на дошку малюнок і читає загадку. 2 частина. ЕТАП ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. НАДБАННЯ НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ – Помилуйтеся конем: – Який трактор? – Правильно. Барвінок додає, що він ще міцний, надійний. – Що робить трактор? – Правильно сказати – оре. До трактора чіпляють великий залізний ніж – плуг. Плугом трактор оре поле. Що, Семенку, робить трактор? – Молодець! Калинка хоче звернути увагу на інші малюнки. – Після того як зорали поле, треба посіяти зерна пшениці, і для цього придумали сіялку. – А щоб вітер не видував зерна і птахи не склювали, до трактора чіпляють борону. – Діти, Барвінок питає, для чого сіялка? – Правильно. А борона для того, щоб боронити землю. – Ці машини потрібні навесні хліборобам, а ось улітку на поле виходить інша машина. Послухайте загадку: Де йшла сотня косарів, – Комбайн яка машина? – Пригадайте нові слова. – Правильно. Комбайни допомагають косити, молотити хліб. – Діти, усі ці машини працюють у селі, на полі, і тому їх називають сільськогосподарські машини. Євгенку, ти запам’ятав, як вони називаються? – Як називається людина, яка керує трактором? – Правильно, Юля, а комбайн водить комбайнер. – Правильно, це дуже потрібні хліборобам машини, які допомагають робити швидко і якісно. Як, Наталочко, вони виконують роботу? – Калинці й Барвінку сподобалось, як сьогодні працюють Миколка, Соня, Сергійко. Молодці, діти! Відпочиньмо. Проводиться фізкультхвилинка.
(І.Чопей, вірш "Хліборобом буду я" ст.160 "Пролісок", упорядники Є.І.Жицький, Г.А.Канаух, Л.В.Кремсал, Г.Ф.Лоза. Київ – 82р.) 3 частина. ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ На дошці стоять картинки сільськогосподарських машин або великі іграшкові машини. – Діти, Барвінок і Калинка ніколи так близько не бачили ці машини, допоможімо їм правильно описати їх словами. Наприклад: трактор великий, а можна сказати величезний, плуг товстий, а можна сказати… Далі діти утворюють інші пари слів: – Молодці! Порівняймо ці машини. Комбайн значно вищий за трактор. Якщо дітям важко, вихователь дає зразок на всі ступені порівняння, а діти підставляють назви машин. – Молодці, діти! У нас у гостях маленька частка що-, яка полюбляє змінювати слова. Ось послухайте, я кажу вечір, а якщо попереду поставити частку що-, то вийде щовечора. Далі вихователь називає слова: понеділок, літо, день, весна, – а діти утворюють нові. – Спробуймо скласти речення зі словом щовесни. – Молодець, Дениско! Барвінок і Калинка теж приготували свої слова і просять із ними скласти речення: комбайн, зерно, багато. – Правильно, а ось із таких слів: трактор, плуг, гострий, чіпляти. – Молодці! Діти, Барвінку купили заводний трактор, і він так хоче його завести, але нервується – й нічого не виходить. Заспокоймо його. Вихователь заводить іграшковий трактор, а діти спостерігають і радіють. – Бачиш, Барвінку, діти тебе заспокоїли – і все вийшло. Молодці, дітлахи! 4 частина. ОЦІННО-КОНТРОЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ – Діти, на початку заняття ми з вами говорили про те, яка важлива й потрібна праця хлібороба. Пригадаймо всі нові слова сьогоднішнього заняття й спробуймо скласти розповідь "Як хліб на стіл прийшов". На дошку виставляється серія сюжетних малюнків. – Прийшла весна, хлібороби вийшли в поле. Трактористи вивели свої трактори. Вони причепили до тракторів плуги й зорали землю. Після цього сіялками посіяли зерно, а бороною заборонували. Щоліта в поле виходять комбайни, які ведуть комбайнери. Комбайни косять і змолочують зерно. Усі сільськогосподарські машини міцні, потрібні й надійні. Вихователь разом з Калинкою і Барвінком оцінюють розповіді дітей. – Діти, Калинка й Барвінок запрошують нас пограти в рухливу народну гру "Пиріжок". Усі діти, крім однієї ("покупця"), стають ключем (поклавши руки одне одному на плечі). Передня зветься "пекарем", усі інші – "піч", а остання – "пиріжок". Покупець питає в пекаря: "Де мій пиріжок?" – "Он за піччю лежить", – відповідає пекар. – "Він біжить!" – вигукує "пиріжок", відривається від гурту і намагається стати спереду "пекаря", "покупець" його ловить. Якщо "пиріжку" вдається зайняти місце перед "пекарем", то він сам стає "пекарем", а "покупець" знову ловить крайнього. Якщо "покупець" піймає "пиріжка", то міняється з ним роллю. Так само грати можна в хлібчика. "Хлібчик" говорить: "Печу, печу хлібчик". – "А випечеш?" – питає останній в ключі. – "Упечу! А ти втечеш?" – "Побачу". ("Золотий колосок" частина І, упорядник Н.Дзюбишина – Мельник, к – 94р., ст.245). – Ось і наближається наше заняття до кінця. Далі за традицією діти складають нові слова до скриньки-скарбнички і прощаються з вихователем, Калинкою і Барвінком. (П.В. – До побачення. Тривалість заняття – 30 хвилин.
|
|
|