Квітень. III тиждень

Тема: ПРОФЕСІЇ.

Мета: збагачувати словник дітей на основі уявлень про довкілля. Формувати розуміння вживання узагальнювального поняття професії. Продовжувати вчити дітей співвідносити слова за смислом, пояснюючи їх.

Ключові слова: атомна, виробляти, висококваліфікований, високопрофесійні, відповідальний, електроенергія робітник, інженер-енергетик, потрібні, працювати, станція.
Іменники: дозиметристи, експлуатаційник, електрика, електроенергія, інженер-енергетик, комп’юторщик-програміст, прилади, ремонтники, робітник, станція, устаткування.
Дієслова: виробляти, довіряти, експлуатувати, заміряти, працювати, ремонтувати.

Прикметники: атомна, високопрофесійна, відповідальні висококваліфікований, досвідчений, електрична, потрібні, розумні.
Прислівники: дружно, разом.

Учити правильно утворювати дієслова конкретної фізичної дії, потребують знахідного відмінка об’єкта: будувати, ремонтувати, заміряти, працювати.

Вправляти у вживанні іменників-назв людей за фахом або характерною ознакою, утворених різними способами: будівельник, кранівник, монтажник, інженер, муляр, скляр, бульдозерист.

Учити утворювати дієприслівники теперішнього й минулого часу: приходячи, стоячи, сидячи.

Учити дітей складати складносурядні речення з протиставними сполучниками проти, зате.

Продовжувати збагачувати словник дітей українськими прислівниками: Не кажи – не вмію, а кажи – навчуся; учити дітей розуміти це прислів’я і доречно використовувати.

Учити дітей брати участь у колективному діалогу: добирати тему розмови, яка є цікавою для співрозмовників, додержуватися послідовності (логіки).

У рухливій грі "Таня" співвідносити слова й рухи.

Сприяти розвиткові оцінно-контрольної діяльності.

Хід заняття

1 частина. КОМУНІКАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ

– Доброго ранку, діти!
(П.В. – Доброго ранку! Доброго здоров’я!).

– Скажіть, як називається місто, у якому ми з вами живемо?
(П.В. – Ми живемо в місті Енергодар.
– Наше місто називається Енергодар).

– Правильно. Калинка й Барвінок запитують, а чим славиться наше місто?
(П.В. – У нас є атомна станція).

– Молодці! Наше місто не тільки має атомну електричну станцію, але це ще дуже гарне, зелене, сонячне місто. Послухайте вірш нашого музичного керівника Світлани Миколаївни Косенко.

Моє місто

Скільки міст і сіл на Україні,
Жодне не зрівняється з моїм.
Самим гарним і квітучим,
Самим сонячним і молодим.
Рано-вранці місто умивають
Хвилі старого могутнього Дніпра,
Промінцями сонце зігріває
Школи, дитсадочки і дома.
І дарує наше місто людям
Енергетику – тепло і світло дар.
Знають наше місто навіть у Європі,
Прекрасне місто – мій Енергодар!

– Вам сподобався вірш?
(П.В. – Так, дуже, авжеж. Аякже).

– Людо, скажи, де працюють твої батьки?
(П.В. – Мої тато і мама працюють на атомній станції).
– А твої, Андрійку?
(П.В. – Мої батьки працюють на атомній станції).

– Молодець! Що виробляє атомна електрична станція?
(П.В. – Вона виробляє електрику).

На дошку за ходом бесіди виставляються потрібні фото або малюнки.

2 частина. ЕТАП ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. НАДБАННЯ НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

– Правильно. А можна ще сказати, що наша станція дає багато електроенергії, або виробляє багато електроенергії.

– Калинка й Барвінок здогадалися, чому нашому місту дали назву Енергодар, а ви? Подумайте, з яких двох слів складається це слово – енерго–дар.
(П.В. – Перше слово енергія, а друге дарити.
– Наше місто дарує енергію).
– Правильно, молодці!

– Атомна станція – це велике підприємство, на якому працюють люди різних професій. Зараз ми пограємо в гру "Назви професію", я буду виставляти малюнки, а ви називати професію.
(П.В. – Це інженер).
– Правильно, можна ще сказати інженер-енергетик.
Діти повторюють і запам’ятовують.

– А ця професія називається…
(П.В. – Комп’ютерник).
– Правильно, можна ще сказати комп’ютерник-програміст.
Діти повторюють і запам’ятовують.

– Подивіться, у цій кімнаті (показує фото) дуже багато стоїть приборів і механізмів, українською мовою буде приладів і устаткування. Повтори, Кирилку.
(П.В. – Це прилади й устаткування).

– А люди, які працюють на них, ще називаються експлуатаційники. Важке слово, тому скажімо його хором по складах.
Діти повторюють хором і індивідуально.
– Так, вони експлуатують устаткування, повторіть.
Діти повторюють.

– Подивіться на малюнок, що робить ця людина?
(П.В. – Вона ремонтує прилади).
– Правильно, можна ще сказати вона усуває або ліквідує неполадки.
Діти повторюють і запам’ятовують.

– Молодці! Калинка й Барвінок питають, ви вже зможете назвати професію цієї людини?
(П.В. – Він ремонтник. Це ремонтник устаткування).

– Добре, сьогодні гарно працюють Кирилко, Семенко, Сашко. Мабуть, це майбутні атомники. Молодці!

– Діти, а ось ця професія називається дозиметрист, він заміряє повітря, перевіряє прилади, щоб вони не були небезпечними. Що робить дозиметрист, Даринко?
(П.В. – Дозиметрист заміряє повітря, перевіряє прилади).

– Правильно, молодець! Склала гарне речення. Усі люди, що працюють на атомній, називаються робітники атомної станції.
Діти повторюють і запам’ятовують.

– Для того щоб станція працювала постійно, то всі робітники працюють дружно, разом. Як, Тетянко, потрібно працювати?
(П.В. – Треба працювати дружно і разом).

– Усі професії дуже потрібні й відповідальні. Скажімо, які робітники?
(П.В. – Вони розумні, вони все знають).
– Правильно сказати досвідчені. Повтори, Сергійку.
(П.В. – Робітники розумні, досвідчені).
– А ще вони високопрофесійні й висококваліфіковані.

Діти по складах повторюють хором і все слово індивідуально.

– Вони не лінилися, багато вчилися, а українці про таких людей кажуть: Не кажи – не вмію, а кажи – навчуся.
Діти повторюють і запам’ятовують українське народне прислів’я.

– Тому ми довіряємо всім робітникам атомної станції, які працюють на ній. Наталочко, а ти довіряєш робітникам?
(П.В. – Так, я довіряю робітникам, які працюють на атомній станції).

– Молодці! Робота в нас сьогодні дуже складно, тому вже час відпочити й порухатись. Проводиться фізкультхвилинка.

3 частина. ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

– Калинка й Барвінок запрошують пограти в гру "Що робити".
Якщо потрібно вихователь показує малюнки.

– Наприклад: Що робити? – Будувати.
(П.В. – Що робити? – Ремонтувати.
– Що робити? – Заміряти.
– Що робити? – Працювати).

– Молодці, Юлю, Олесю! А зараз ми будемо фоторепортерами і зробимо загальне фото людей різних професій, які будували станцію.

Діти беруть зі столу картинки з різними професіями, називають їх і ставлять на дошку.

– Атомну станцію будували…
(П.В. – Будівельник, кранівник.
– Інженер, муляр, скляр.

– Монтажник, бульдозерист).

– Калинка й Барвінок кажуть, що фото вийшло гарним. А зараз ми проведемо мовну вправу. Склади речення із заданим словом. Наприклад: Приходячи на атомну станцію, робітники починають роботу. А що можуть дозиментристи робити стоячи?
(П.В. – Стоячи дозиметрист перевіряє прилади.
– Сидячи за комп’ютером, програміст склав програму роботи).

Це завдання проводиться залежно від рівня розвитку дітей.

– Молодці! До нас у гості завітали слова проти й зате, і вони теж хочуть, щоб із ними склали речення. Послухайте: Професія інженера-енергетика відповідальна, зате дуже необхідна.
(П.В. – Професія робітника важка, проте дуже потрібна).

– Молодці!

4 частина. ОЦІННО-КОНТРОЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

– Діти, ви так багато вже знаєте про професії атомників. Калинка й Барвінок пропонують усім взяти участь у колективному діалогові про ці професії. Всі згодні?
(П.В. – Так. Спробуємо).

– Даринко, де працюють твої батьки?
– Мої батьки працюють на атомній станції.

– Толю, спитай Юлю, а де її батьки працюють?
– Юлю, де працюють твої тато й мама?
– Мої батьки теж працюють на атомній станції.
– Цікаво, Юлю, а ким?
– Тато дозиметрист, а мама інженер.

– Даринко, спитай Толю, що робить його тато?
– Мій тато працює ремонтником, він ремонтує прилади.

– Як ви думаєте, якими мають бути робітника?
– Треба бути досвідченими, високопрофесійними, висококваліфікованими.

– А я пригадав про них українське народне прислів’я "Не кажи не вмію, а кажи навчуся".

Калинка й Барвінок оцінюють діалог дітей.

– Молодці! Наше заняття підходить до кінця, Калинка і Барвінок запрошують пограти в рухливу гру "Таня".

Діти ходять по колу і промовляють слова:

Ми по колу йдемо,
З кола Таню звемо.
Ти, Таню, не підглядай,
Хто це кличе – відгадай.

Далі одна дитина з кола кличе того, хто стоїть у колі, після відгадування діти міняються місцями і гра продовжується.

– Діти, що найбільше запам’яталося вам?
– Перед ким ти б хотів, Петрику, похвалитися успіхами?
– Що, Євгенку, тобі не вдалося на занятті?
– Які нові слова ви запам’ятали?

Далі діти за традицією складають нові слова до скриньки-скарбнички і прощаються з вихователем і ляльками.

Тривалість заняття – 30 хвилин.