ЖОВТЕНЬ. IV тиждень. Тема: ЇЖА. ПРОДУКТИ. Конспекти занять із навчання української мови і розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку.

Крутій К.Л., Котій Н.І. Конспекти занять із навчання української мови і розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку. – Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2007. – 256 с. – Бібліогр.: с. 27, 245. – (Бібліотека вихователя дошкільного навчального закладу).

ЖОВТЕНЬ. IV тиждень

Тема: ЇЖА. ПРОДУКТИ.

Мета: продовжувати збагачувати активний словник дітей на основі знань та уявлень про довкілля, активізувати словник назвами їжі, продуктів.

Ключові слова: апетит, борщ, вареники, галушки, їжа, кава, какао, каша, локшина, меню, млинці, молоко, оладки, продукти, страви, суп, хліб.
Дієслова: готувати, куштувати, перекушувати, смакувати, уминати.
Прикметники: гарячий, густий, їстівний, кислий, наваристий, пахучий, свіжий, смачний, холодний.
Прислівники: гуртом, разом.

Продовжувати вправляти в утворенні спільнокореневих дієслів за допомогою префікса над- для передачі значення часткової поширеності дії на якийсь об’єкт: кусати – надкусити – надкушувати.

Вправляти дітей у правильному вживанні важких граматичних форм іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини: борщу, супу, бублика, бутерброда, узвару, хліба.

Продовжувати учити дітей складати речення з однорідними членами з приєднувальним сполучником не тільки…, а й: Не залишилось у кухаря не тільки борщу, супу, а й узвару, хліба.

Закріпляти формули мовленнєвого етикету побажання (дякую, дуже смачно, смачного), прохання (передайте мені) та виховувати культуру поведінки за столом під час їжі.

Учити дітей брати участь у діалозі на запропоновану тему “Готуємо з мамою обід”, учити розмовляти вільно, чітко промовляючи всі слова.

У рухливій грі за віршиком “Хитрий зуб” В. Ладижеця закріпляти слова та правила гри.

Сприяти розвиткові оцінно-контрольної діяльності.

Хід заняття

1 частина. КОМУНІКАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ

– Доброго ранку, діти! Доброго вам здоров’я!
(П.В. – Доброго ранку! Доброго дня!).
– А ось і наші гості – Калинка й Барвінок. Що треба зробити?
(П.В. – Привітатися з ними. Поздоровкатися).
– Правильно, будь ласка!
(П.В. – Доброго ранку, Калинко й Барвінку!
– Привіт, діти-ляльки!).

– Пригадаймо, про що ми розмовляли з вами на минулому занятті?
(П.В. – Ми розмовляли про фрукти.
– Ми вели розмову про фрукти і ягоди).

– Діти, Калинка й Барвінок сьогодні в нас чергові в їдальні і будуть накривати обід, але вони щось трохи розгубилися, допоможімо їм.
(П.В. – Так. Допоможемо із задоволенням).

– Скажіть, а ви знаєте, як треба поводити себе за столом?
(П.В. – Так, треба акуратно їсти.
– Треба їсти із закритим ротом.
– Не можна штовхатись).

– Молодці! Послухайте, будь ласка, віршик і перевірте свої знання за змістом цього віршика. Ви так робите чи ні?

Далі вихователь читає вірш А. Свашенко (супутник букваря “Сонечко” ст.69 Харків – 04р.).

Пам’ятайте, любі діти! Їсти теж потрібно вміти,
Щоб сусіда не облити, одягу не заплямити.
За столом своя наука, ніж бери у праву руку,
А виделку – в ліву. Як їси, не поспішай,
З ложки суп не проливай. Не хитайся на стільці
І серветку у руці не жмакай, не рви тихенько,
А на стіл клади рівненько. Прямо за столом сиди,
На стіл ліктів не клади. Скажуть неодмінно:
“От чемна дитина!”

(П.В. – Я так теж роблю.
– І я дотримуюсь правил.
– І я. І я).

– Молодці! Калинка питає, а які чарівні слова можна казати за столом?
(П.В.Будь ласка, смачного.
– Дякую, дуже смачно.
– Дайте, передайте, будь ласка).

– Добре, Барвінок теж задоволений, але він хоче почути, чи знають діти такі слова: їжа, продукти?
(П.В. – Їжа – це те, що ми їмо.
– Продукти ми їмо).

– Так, я трохи допоможу вам. Ми беремо продукти й готуємо з них різну їжу. Повторіть, Олю, Тарасику, Петрику.

Діти повторюють уголос, інші – пошепки.

2 частина. ЕТАП ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. НАДБАННЯ НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

– Калинці й Барвінку сподобалась ваша допомога, і вони кажуть, що в меню сьогоднішнього обіду страви-загадки для того, щоб у вас був гарний апетит. Діти, які нові слова ви почули?
(П.В.Меню, страви, апетит).

– Правильно, зараз я їх поясню, а ви запам’ятовуйте й користуйтеся ними. Страва – це їжа, різна їжа, з якої складається меню. Меню – це перелік страв, які подаються на стіл. Ну а апетит – це бажання їсти. У кого завжди гарний апетит?
(П.В. – У мене гарний апетит.
– У мене тато питає в мами, яке сьогодні меню).
– Молодці, дуже розумні діти!

– Калинка загадає загадку про першу страву.

На дошку виставляються картинки.

1. Весь вік їси – не проїси
І завжди добре.
(П.В. – Це борщ, каша).

– А чим відрізняються борщ і суп?
Якщо діти не відповідають, вихователь пояснює.
– Борщ варять із томатами (помідорами), а суп – без них.

– Наступна загадка-страва.

2. Грудочки маленькі,
Всі вони гарненькі,
У воді прокиплять.
Потім люди з’їдять.
(П.В. – Це вареники).

– Так, молодці, вареники роблять із борошна. З нього можна ще приготувати такі страви, як хліб, галушки, млинці, оладки, локшину.

Діти розглядають малюнки та повторюють назви страв.

– А чим можна все це запити?

3. Рідке, а не вода.
Біле, а не сніг?
(П.В. – Це молоко).

– Правильно, молодці. Молоко можна пити так, а можна приготувати з нього какао або каву. Ви любите какао?
(П.В. – Так, аякже.
– Я дуже люблю какао).

– Пограймо в гру “Який, яке?”. Борщ який?
(П.В. – Борщ гарячий).
– Так, можна ще додати густий, наваристий. Повтори, Оксанко.

– Хліб який? (П.В. – Добрий).
– Можна сказати свіжий, пахучий. Повтори, Кирилку.

– Молоко яке? (П.В. – Біле, холодне, гаряче).
– Буває свіже або кисле. Повтори, Надійко.

– А обід діти може бути смачний і їстівний.

Діти повторюють і запам’ятовують ці слова.

– То що можна робити з обідом?
(П.В. – Його їдять, готують).
– Правильно, Калинка й Барвінок кажуть: куштують, смакують, а ще уминають і перекушують. Які нові слова ви запам’ятали? Потім ми їх покладемо до скриньки.
(П.В.Їжу можна куштувати, смакувати.
– Можна уминати та перекушувати).

Якщо дітям важко, вихователь разом з ними промовляє ці слова.

– Молодці, який гарний обід, коли всі обідають разом та гуртом.

Діти повторюють і запам’ятовують прислівники разом, гуртом.

– Сьогодні добре працюють Євгенко, Тетянка, Оксана, Марійка, а ось Антон неуважний, багато відхиляється, мабуть, утомився. Прийшов час відпочити і трохи порухатись.

Проводиться фізкультхвилинка.

Діти стоять парами й розказують українську народну мирилку.

Мир – миром,Плещуть у долоні свої та
Пироги з сиром.іншої дитини.
Варенички в маслі.
Ми дружечки красні.Кружляють, узявшись за руки, “човником”.

3 частина. ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

– Подивіться на дошку, що робить хлопчик?
(П.В. – Він кусає бублик).
– Правильно, а що зробила дівчинка з бубликом?
(П.В. – Вона трохи надкусила його).
– Правильно, то що можна робити з бубликами?
(П.В. – Їх можна надкусити.
– Їх можна надкушувати).

– Молодці! Зараз я прочитаю вірш О. Орлова “Куди зник обід”, який допоможе вам виконати наступні два завдання.

(“Чарівна парасолька” ст. 62 Талкер – 98р.)

– Кухарю! Де мій обід?
– Був обід до часу цього,
Але вже нема нічого.
Було бутербродів двісті,
На пательні риба в тісті,
Борщ з квасолею в котлі,
Горщик каші на столі.
Триста тістечок та таці,
Ще й узвару повна діжка.
Скуштував усе я трішки,
Сам тепер дивлюсь, гадаю.
Де обід?.. Я й сам не знаю.

(П.В. – Мені сподобався вірш.
– Кухар це з’їв сам.
– Це смішно, він не може стільки з’їсти).

– Правильно, молодці, ось такий гумористичний віршик. А тепер завдання.

– Так чого не стало?

Діти дивляться на картинки й кажуть.
(П.В. – Не стало жодної тарілки борщу, супу.
– Ні одного бублика, бутерброда.
– Склянки узвару, шматочка хліба).

– Молодці! Калинці сподобалося, що закінчення слів Олексійко, Тамара, Іринка сказали правильно. Складімо речення, чого не стало на обід, а з’єднають усі страви слова-помічники не тільки…, а й. Послухайте: Не залишилось у кухаря не тільки борщу, а й узвару.

Діти за аналогією складають речення.

(П.В. – У кухаря не залишилось не тільки бутерброда, а й бублика).
– У кухаря не залишилося не тільки бублика, а й хліба).

– Молодці!

4 частина. ОЦІННО-КОНТРОЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

– Діти, Барвінок питає, а як ви готуєте дома з мамою обід? Розкажете?
(П.В. – Так, аякже, розкажемо.
– Ми знаємо).

– Наша розмова буде складатися із запитань і відповідей. Послухайте, як ми будемо розмовляти з Марійкою.

– Добрий день, Марійко!
– Добрий день, Наталіє Іванівно!
– Куди ти так поспішаєш?
– Додому, сьогодні ми разом з мамою готуємо обід.
– А з яких страв складається ваш обід?
– На перше в нас густий наваристий борщ. На друге – локшина з маслом, вареники із сиром. На третє – свіже холодне молоко.
– Ой, який у вас їстівний смачний обід.

Далі діти за аналогією складають подібні діалоги. Калинка й Барвінок оцінюють їх.

– Закінчується заняття й наші ляльки запрошують пограти в рухливу гру “Хитрий зуб”.

(На вірш В. Ладижеця “Хитрий зуб” ст. 380 “Золотий колосок” Н. Дзюбишина – Мельник” Київ – 94р.)

Діти ходять по колу і промовляють слова, ведучий на слово-назву їжі за бажанням торкається дитини. Після того як усі слова сказали, діти, яких торкнувся ведучий, розбігаються, а він їх ловить; кого спіймав першим, той стає ведучим.

Ой болить у мене зуб, бо не хоче їсти суп.
Хоче меду, хоче грушки, хоче теплої пампушки.
А як ще дасте сметани – вмить боліти перестане!

– Молодці, діти, які слова вас сьогодні зацікавили?
– Які завдання сподобались?
– Пригадайте, кому ми сьогодні допомагали?
(П.В. – Калинці й Барвіночку).
– Які нові слова ви запам’ятали?

Далі діти за традицією складають слова до скриньки-скарбнички й прощаються з вихователем і ляльками.

Тривалість заняття – 25-30 хвилин.