ЖОВТЕНЬ. I тиждень Тема: СЕЛО. ГОРОД. ГОРОДИНА.

Мета: учити розпізнавати предмети за суттєвими ознаками, правильно їх називати, виокремлювати характерні ознаки, якості, властивості предметів, відповідати на запитання “Який?”.

Ключові слова: село, город, земля, овочі.
Іменники: село, город, земля, овочі, насіння, картопля, буряк, цибуля, квасоля, лопата.
Дієслова: поливати, копати, збирати, вирощувати.
Прикметники: великий – малий, крупний – дрібний, смачний, смажена, товчена.

Учити утворювати слова із суфіксом -ик: борщик, сухарик.

Учити складати речення з невідмінюваним словом пюре.

На прикладі знайомої казки “Ріпка” учити переказувати зміст за запитаннями дорослого.

У рухливій грі “Сонечко і дощик” учити доречно до змісту вживати слова: “Іди-іди, дощику” та“Дощику, перестань”.

Сприяти розвиткові елементарної оцінно-контрольної діяльності.

Хід заняття

1 частина. Комунікативна діяльність

– Добрий день, діти. Привітаймося з Грайликом. (Діти вітаються). До Грайлика приїхала бабуся із села і привезла гостинці, які сама виростила.
Вихователь дістає по черзі із кошика овочі, а діти їх називають: картопля, буряк, цибуля, квасоля.

Далі вихователь запитує:
– Як усе це можна назвати одним словом?
(П.В. – Овочі).
– Діти, Грайлик цікавиться, де ростуть овочі?
(П.В. – На дачі, у селі, на городі, на землі).
– Правильно – це все подарувала нам земля. Послухайте віршик:

Я в окріп буряк поклала,
А вода плюскоче: – Мало!
Додала туди квасолю,
Цибулину і морквину,
І картопельки ще трошки,
Ох і гарний вийшов борщик!

– Діти, якщо зварити все те, що привезла на гостинець Грайликові бабуся, то що буде?
(П.В. – Буде борщик).

– Наталочко, пригадай, де виросли овочі?
(П.В. – На городі, на землі).

2 частина. Етап пізнавальної діяльності. Надбання необхідної інформації

– Діточки, сьогодні я вас познайомлю з новим словом. Раніше картоплю, буряк, моркву, цибулю ми називали словом овочі, а можна все це називати ще словом городина.
Вихователь пропонує вимовити нове слово разом, а потім декільком дітям – індивідуально.

Далі Грайлик показує на малюнку буряки і запитує дітей, що це?
(П.В. – Буряки).

– А які вони за розміром?
(П.В. – Великі і маленькі).
– Діти, Грайлик вас запитує: “А чи знаєте ви, з чого виросли буряки?”. Йому бабуся розповідала, що такі великі і маленькі буряки виростають із маленьких насінинок.
Показати насіння буряків.
– Кирилко, що я тобі показую?
(П.В. – Насіння).
– Насіння чого?
(П.В. – Насіння буряків).
– А якого розміру насіння?
(П.В. – Маленьке).
– А можна ще сказати – дрібненьке, запам’ятайте це нове слово.
Вихователь пропонує назвати це слово разом та декільком дітям індивідуально.

Далі Грайлик показує на малюнку картоплю і запитує дітей, що це?
(П.В. – Картопля).
– Яка вона за розміром?
(П.В. – Велика і маленька).
– А ще можна сказати крупна і дрібна.
(Діти повторюють нові слова і запам’ятовують їх).

– Діти, Грайлик запитує, чи бачили ви, як дорослі збирають урожай картоплі і буряків.
(П.В. – Копають, викопують).
– А чим?
(П.В. – Лопатою, лопатами).
– Складімо про це речення.
(П.В. – Буряки (картоплю) копають лопатами).

– Діти, Грайлик пропонує трішки відпочити і пограти.

(Фізкультурна хвилинка)

Крапа дощик-накрапайчик, (Пальчиком правої руки
ударяють по лівій долоньці)
Барабанить барабанщик, (Плескають у долоньки)
Бубонить у бубонець, (Ударяють кулачком об кулачок)
Щоб усі пішли в танець. (Діти пританцьовують)
3 частина. Перетворювальна діяльність

– Діти, пригадаймо, що росте на городі?
Діти називають: картопля, буряк, цибуля, квасоля тощо.

– Діти, улюблена страва Грайлика – варена картопля. А вам яка подобається?
(П.В. – Смажена, товчена).

– Діти, товчену картоплю ще називають пюре. Яке нове слово ви зараз почули?
(П.В. – Пюре).
– Складімо речення зі словом пюре.
(П.В. – Мама приготувала пюре із картоплі (квасолі)).

– Грайлик запитує, що ви любите куштувати?
Вихователь показує малюнки, які допомагають дітям назвати страви, і навчає дітей утворювати слова із суфіксом -ик- (борщик, сухарик).

Вихователь складає речення:
– Я люблю борщик. А ти, Марійко?
(П.В. – А я люблю сухарик).

Подібну вправу провести з декількома дітьми.

4 частина. Оцінно-контрольна діяльність

– Діти, подивіться, Грайлик приніс коробку. Ви хочете дізнатися, що там лежить?
(П.В. – Так, авжеж).
– Ой, тут театр.

Вихователь показує фігурки і запитує, чи впізнали діти героїв цієї казки.
(П.В. – Дід, баба, онучка, собачка, кішка, мишка та ін.).
– Діти, ви знаєте, як називається ця казка?
(П.В. – Казка називається “Ріпка”).
– Розкажімо й покажімо її Грайлику.

Діти беруть фігурки героїв, а вихователь навідними запитаннями допомагає відтворити послідовність сюжету казки:

– Що посіяв дід?
(П.В. – Насіння ріпки).
– Як дід доглядав за насінням?
(П.В. – Поливав).
– Що виросло із насіння?
(П.В. – Виросла ріпка).
– Яка виросла ріпка?
(П.В. – Велика-превелика)
тощо.

– Діти, Грайликові дуже сподобалося, як ви працювали на занятті й показували казку.

Запитання до дітей на формування оцінно-контрольних дій:

– Чого навчилися?
– Що тебе здивувало?
– Які нові ігри тобі сподобалися?

Далі Грайлик запрошує дітей пограти в рухливу гру “Сонечко і дощик”. Вихователь слідкує за чіткою вимовою звуковосполучення [шч] і фраз: “Іди-іди, дощику” та “Дощику, перестань”. Грайлик просить дітей нагадати йому слова, які діти запам’ятали на занятті, і скласти їх у скриньку-скарбничку.

– Ось і настав час прощатись.
(П.В. – До побачення, Грайлику. До побачення, Наталіє Іванівно).

Тривалість заняття до 15-18 хвилин.