А якщо хочеться дуже і дуже?

Як не ходити? Не маю покою!

Вабить калюжа мене глибиною.

Але стривайте! Вихід я знаю –

Я не ходитиму, я пострибаю!

Мокрі шкарпетки і мокрі штани

Гарно в калюжі скупались вони.

Гнівалась мама, а я ж не хотів,

Я ж по калюжі і не ходив!

Я й не стрибатиму більше, прости!

Іншого разу я буду плисти.

(С) Ніколенко Вікторія