У мого друга, галасливого Марка, загинув тато на війні…

Вірш української поетеси Ніколенко Вікторії.

Це її сторінка у ФБ

https://www.facebook.com/profile.php?id=100024263767871 

Тато друга

У мого друга, галасливого Марка,
Загинув тато на війні десь місяць тому,
В бою загинув, захищаючи міста.
Марко тепер геть не виходить з дому…
Я пробував його у гості запросити,
Передавав через бабусю шоколадку…
Я б так хотів його розвеселити,
Та я не можу повернути йому татка.
Вони із татом були справді дружні,
Щодня ходили в двір на турніки…
Він був спортивним, сильним, дуже мужнім!
Я пам‘ятатиму його завжди таким.
І захищав він не лише свою родину,
І не лише майбутнє свого сина,
Він захищав нас всіх і Україну
І заплатив за це велику надто ціну.
Мій друг тепер став тихим і сумним…
Потрібен час, щоб пережити горе,
Я попри все дружити буду з ним
І щоб не сталось, завжди буду поряд.
(С) Ніколенко Вікторія

02.08.22