Архіви категорій: Монографії, статті проф. К.Крутій

Роздуми про вибір майбутньої професії, або притча про можливості та здібності

Спочатку хочу нагадати притчу, яку я називаю так: «Притча про можливості та здібності».

Одного разу приїхав до дідуся онук у село і побачив в курнику орлятко. Воно, мов півень або курка, ходило перевальцем і клювало зерна. Хлопчина вирішив провести експеримент. Взяв орлятко на руки й сказав: «Ти ж орел! Твоє місце в небі, ти мусиш літати!».

Проте орля зістрибнуло з його рук і пошкандибало назад, до курника, клювати зерна. Наступного дня хлопець знову взяв орлятко, відніс його на горище, і знову вимовив: «Ти ж орел! Твоє місце в небі, ти мусиш літати!». І несподівано зіштовхнув орлятко вниз. Той пролетів декілька метрів, але, опинившись у дворі, знову потрусив до курника. На третій день хлопчина взяв орля з собою в гори. Піднявся на найвищу вершину і сказав: «Ти ж орел! Твоє місце в небі, ти мусиш і можеш літати!».

Цього разу він намагався підкинути орлятко щонайвище. Орля злякалося, адже внизу була прірва. Довелося молодому орлу розправити крила і полетіти. Він підіймався все вище і вище. Далеко внизу залишилися і людина, і гора, і село, і курник, де жили півні з курками, де було так затишно та все зрозуміло. За декілька секунд орля пошкодувало, що все ж таки навчилося літати, і знову йому захотілося назад, до майже вже рідного курника. Але й прийшло усвідомлення, що його місце дійсно в небі. І тоді він зрозумів, що завжди буде згадувати й свій курник, і село, і цю людину. Але назад до них не повернеться вже ніколи…

Часто-густо майбутні студенти обирають шлях, приймають рішення про вибір професії «випадково», «з волі обставин», «батьки умовили та сплатили навчання», не беручи до уваги власні інтереси та професійні переваги. У цьому випадку можливі помилки вибору, наслідки яких будуть проявитися в зрілому віці як незадоволеність життям, кризами, навіть депресіями.

Але буває й навпаки. Довгі роки людина займається нібито «не своєю» справою, перш ніж усвідомлює фаховий поклик і залишається у професії. Для сучасних випускників вишів вибір професії, усвідомлення свого покликання – деякого роду прозріння. Мрію, що ті знання та досвід, який отримали випускники, буде саме тим поштовхом до усвідомлення: «Я мушу та можу літати!».

 

Мої злі роздуми про ментальність, ментальні порушення в суспільстві

Мої злі роздуми про ментальність, ментальні порушення в суспільстві. І про політику теж. Пост довгий.
Мента́льність (від лат. mens — пов’язаний з духом, духовністю) — спосіб мислення, загальна духовна налаштованість, це призма, крізь яку людина дивиться на світ і себе в ньому. Це своєрідний душевний устрій, типовий для людей певної культури, психологічні особливості, які є підвалинами звичаїв і моралі людей, виявляються в автоматизмі психологічних реакцій на типові події та ситуації.
Отже, теорії достатньо. Зафіксуємо автоматизм нашої психологічної реакції на відео, яке пропоную переглянути.

https://www.facebook.com/criancaespecialblog/videos/2222310731180039

Подивіться на радість цієї маленької танцюристки! Таке враження, що ця подія для неї! Для тієї, яка не може танцювати так, як інші! Але скільки емоцій і бажання виконати правильно рухи!
На жаль, у нашому суспільстві тільки віднедавна почався рух до інклюзії. У більшості випадків дорослі й до сьогодні сповідують ексклюзію – ситуації соціального виключення дитини (характеризується відсутністю соціальних зв’язків, досвіду комунікацій та порушення типових соціальних ролей). І зовсім необов”язково, щоб це були діти з інвалідністю. Таке ж ставлення і до дітей із родин вимушених переселенців, з порушеннями ментальності, національних меншин та ін. Як тільки є ситуація, що до вікової групи в дитячий садочок прийде дитина, яка має певні особливості в розвитку, навчанні або поведінці, активність батьків починає зашкалювати: “Тільки не в нашу групу! Тільки не поруч із моєю дитиною!”
Звісно, що є ще й варіанти інтеграції – це об’єднання типових та «інших» дітей до одного колективу без зміни середовища, системи навчання. Передбачається активізація адаптивних особистісних механізмів «іншої» дитини. Але й це не найкращий варіант. Десятиліттями в Європі напрацьовувався досвід інклюзії – безбар’єрного середовища, де кожен учасник відкритий до спілкування, емпатії, толерантності. Цей досвід є позитивним, ми можемо його використати, подекуди він активно запроваджується.
Щодо ментальних порушень (розлади психічної діяльності), які з’являються у дітей з різних причин. Є генетичні порушення, неврологічні та соціально-педагогічні. Для мене дорослий, який не може прийняти “іншу” дитину як члена суспільства, є людиною з ментальними порушеннями, причиною яких є саме соціально-педагогічні умови, в яких його виховували. Не приймаючи ментально дитину, яка має певні особливості в розвитку, дорослий сам стає людиною з ментальними порушеннями.
Чим довше ми будемо заплющувати очі на дітей з особливостями, вдавати, що якщо я їх не бачу на вулиці, то їх нібито не існує, тим довше наше суспільство буде диким і ментально невиправним.
Щодо політики. У більшості суспільство, яке не визріло, не може адекватно спрогнозувати навіть своє майбутнє, де там спрогнозувати наслідки для держави… Аналіз і синтез “западають” як логічні операції. Тому – до роботи, до просвітництва та до вироблення в дорослих автоматизму психологічних реакцій на типові події і ситуації: поруч зі мною, дорослим, така ж дитина як і моя. І ця дитина має право на щастя. І я можу їй в цьому допомогти.
Дякую тим, хто дочитав. І за коментарі теж.

Якими є роль і місце освітніх ситуацій в освітньому процесі?

 Освітня ситуація — це ситуація освітнього напруження, що виникає спонтанно або спеціально організована вихователем і потребує розв’язання у спільній діяльності всіх її учасників.

Її мета ― створення разом з дітьми певного освітнього результату (ідей, проблем, версій, схем, дослідів, дискурсу) в ході спеціально організованої діяльності.

Текст статті можна безоплатно завантажити звідси:

Освітні ситуації_Ст.К.Крутій_2016._9

Для цитування: Крутій К.Л. На зміну заняттю – освітні ситуації? Збережено найкраще і підемо далі. // Дошкільне виховання. 2016. № 9. С. 6-10.

Запрошую до дискусії: що святкуємо в садочку?

Професор нейробіології  Келлі Ламберт  (Dr. Kelly Lambert) в інтерв’ю виданню The New York Times зауважила, що чим більше діти будуть вірити в Санту Клауса (у нашому варіанті – Святий Миколай, Дід Мороз – примітка К.Крутій), в те, що він дійсно існує й особисто приносить подарунки дітям на Новий рік, тим щасливіше вони будуть.
На думку нейробіолога,  Дитинство триває до тих пір, поки людина вірить у чудеса. Це пов’язано з тим, що в дитинстві кількість створюваних мозком людини нейронних зв’язків величезне, з віком же процес створення не тільки істотно сповільнюється, а й вже створені нейронні зв’язки відмирають.
А уява, як відомо, найкращий «творець» цих зв’язків. Отже, дозволяючи своїй дитині якомога довше насолоджуватися казкою, вигадкою, відчувати приємні емоції та вірити в чудеса – тим більше і тим довше буде процес створення нейронних зв’язків в головному мозку. А це позначиться найкращим чином на пам’яті дитини, її творчому потенціалові.

Оригінальний текст статті тут:
https://www.nytimes.com/2013/12/22/opinion/sunday/santa-on-the-brain.html?ref=opinion&_r=1&

Рекомендую повернутися до відкритого листа, обговорити його у педагогічній спільноті.

Використано ілюстрацію художниці Наталії Деревянко.

Флешмоб “Збережемо ялиночку!”. Відкритий лист проф. Катерини Крутій до освітянської спільноти

Зв’язне   мовлення дітей старшого дошкільного віку: пропедевтичні прийоми роботи з мультфільмами

 Рекомендація: мультфільм  до початку роботи над його змістом дітьми не переглядається.

  1. Прийом «Пророцтво».
  • До перегляду можна повідомити дітям назву мультфільму, з фрагментами якого вони будуть знайомитися. Поставити дітям запитання: «Як ви думаєте, про що цей мультфільм?».
  • Діти пропонують відповідь в декількох словах, це завдання підготує їх до сприйняття, «налаштує на хвилю».
  • Запропоновані назви можна написати, а краще схематично зобразити на дошці, щоб наприкінці заняття повернутися до них і обговорити (завдання можуть виконати діти самостійно).
  • 2.Прийом «Озвучування».
  • Заздалегідь оберіть відповідний епізод (наприклад, для подальшої бесіди на морально-етичну тему), який відповідає психофізіологічним і віковим особливостям дошкільників). Прийом можна використати як на самому початку мультфільму, так і під час будь-якого з його епізодів. Вимкніть звук і запропонуйте дітям озвучити те, що відбувається.
  • Заздалегідь об’єднати дітей у групки-команди (рекомендується). Запропонувати переглянути фрагмент один раз, за 2-3 хвилини підготовки групки мають здійснити дубляж фільму (черговість показів краще встановлювати лічилкою). Є сенс до використання цього прийому запропонувати дітям статичну картинку з мультфільму, залучити якомога більше дітей до діалогу.
  • Текст статті тут: Крутій К.Л._Прийоми для роботи з мультфільмами

ІНДЕКС KIDSRIGHTS 2020, або як в Україні захищаються права дитини

Індекс KidsRights – це перший і єдиний глобальний рейтинг, який щорічно вимірює, як права дітей поважаються в усьому світі,  та в якій мірі країни поліпшують права дітей.

Індекс KidsRights – це ініціатива фонду KidsRights у співпраці з Університетом Еразма Роттердамського (Нідерланди), а саме: Школа економіки Еразма і Міжнародний інститут соціальних досліджень. Індекс охоплює рейтинг усіх держав-членів ООН, які ратифікували Конвенцію ООН про права дитини, та за якими є достатньо даних (усього 182 країни).

Індекс KidsRights має з 5 доменів:  Право на життя. Право на здоров’я. Право на освіту. Право на захист. Сприятливе середовище для прав дитини.

Кожен домен має однакову вагу. Бали за кожен домен розраховуються як середнє значення показників. Щоб переглянути оцінку для кожного домена в кожній країні, відвідайте таблицю нижче.

https://kidsrights.org/news/childrens-rights-globally-under-pressure-due-to-corona-crisis/

Індекс KidsRights 2020 для України (місце в рейтингу 182 країн):

Індекс прав дітей на життя: 91 (оцінка: 0,733)

Рейтинг права на здоров’я: 80 (оцінка: 0,911)

Рейтинг права на освіту:      35 (оцінка: 0,816)

Ступінь захисту:                    45 (оцінка: 0,951)

Рейтинг сприятливого середовища для прав дитини:

                                                143-151 (оцінка: 0,357)

Загальний рейтинг:                80 (оцінка: 0,840)

Індекс презентовано списком країн із ранжируванням, з колірним кодуванням, що вказує відповідні групи ранжирування. В Індексі KidsRights 2020 Ісландія посідає перше місце як країна, де права дітей гарантовано найкращим чином, за нею йдуть Швейцарія та Фінляндія. Результати в останній категорії засновано на Прикінцевих зауваженнях, прийнятих Комітетом ООН з прав дитини. Таки країни як Чад, Афганістан і Сьєрра-Лєоне знаходяться в нижній частині індексу 2020 року. Існують також серйозні побоювання щодо благополуччя дітей через наслідки постійної нестабільності в таких країнах, як Сирія і Венесуела.

Детальніше про випуск KidsRights Index 2020 читайте в прес-релізі, посилання на який наведено нижче:

https://kidsrights.org/research/kidsrights-index/

Вимоги до Зустрічі, або що таке дистант із дошколятами?

Методичні акценти від проф. Катерини Крутій щодо організації дистантної освіти дошкільників

(Матеріал підготовлено для круглого столу “Проблеми дистанційної освіти дошкільнят”, що буде опублікований у журналі “Дошкільне виховання”. 2020. №5).

 До мене звертаються практики із запитаннями щодо організації навчальної діяльності дітей передшкільного віку в умовах карантину. Я зібрала до купи майже всі запитання і спробувала на них відповісти в цьому дописі.

 Який зміст вкладаємо в поняття «дистантна освіта»  та «дистанційне навчання дошкільнят»?

Я розводжу ці два поняття.

Треба чітко визначитись, що дистантна освіта – це той контент, який надається педагогом і закладом дошкільної освіти для батьків своїх вихованців.

Я повністю погоджують з позицією МОН України щодо  рекомендації  готувати матеріали для роботи з батьками (презентації, рекомендації щодо організації розпорядку дня та освітньої діяльності дітей) та підтримувати зв’язок із батьками, допомогти їм організувати найкращий “садочок” у себе вдома.

Є сенс звернутись до змісту статті 8 Закону України «Про дошкільну освіту»  про роль сім’ї у дошкільній освіті, а саме:

«1. Сім’я зобов’язана сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечити дошкільну освіту в сім’ї відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти.

  1. Відвідування дитиною закладу дошкільної освіти не звільняє сім’ю від обов’язку виховувати, розвивати і навчати її в родинному колі.
  2. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров’я, людської гідності».

Отже, батьки, як суб’єкти освітнього процесу, несуть відповідальність за здобуття дошкільної освіти власною дитиною.

Дистанційне навчання  —  це сукупність сучасних технологій, що забезпечують доставку інформації в інтерактивному режимі за допомогою використання ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій).

Зауважу, що інформація надається батькам (!), а вони вирішують у який зручний час для них і дитини цю інформацію (аудіо-, відео-, тексти казок, віршів, приклади організації дитячого експериментування, ігрової, зображувальної та інших видів діяльності дітей раннього і передшкільного віку) запропонують власній дитині, ураховуючи її психофізіологічний та емоційний стан.

Для всіх, кого цікавлять дослідження (опубліковано в лютому 2020) щодо впливу цифрових технологій на дітей, раджу познайомитись із висновками науковців.

Стаття «Digital media: Promoting healthy screen use in school-aged children and adolescents» має 108 (!) проаналізованих посилань автора. Ця інформація для тих, хто ще не розуміє чим може закінчиться неправильно організоване дистанційне навчання для здоров’я не тільки школярів, старших дошкільників, але й малюків – трирічок! Треба почати контролювати свою педагогічну завзятість у кількості матеріалів, які надсилаються дітям. Не треба перебирати на себе відповідальність батьків за освіту власних дітей. Порадити батькам, порекомендувати – це одне, а саджати всіх членів сім’ї до екрану на годину, це – зовсім інше…

Повний текст статті тут:  https://www.cps.ca/en/documents/position/digital-media

 

На мою думку, формат онлайн-занять не відповідає віковим особливостям дошкільнят

 У більшості випадків наша педагогічна завзятість та методичний свербіж – «усе та відразу»  – більше заважає, ніж дає можливість отримати дитині інформацію. Як правило, це дві крайнощі: або аніматорство («а щоб дитині було не нудно та весело»), або менторство («треба навчати, розвивати, формувати та виховувати» і все це одночасно).

У класичному розумінні такий формат підходить тільки зі старшого дошкільного віку.

На мій погляд, не маючи професійно захищених систем передачі фото, не треба вимагати від батьків їх надсилати. Це можливо, якщо є письмова домовленість між батьками і закладом дошкільної освіти. Але перед тим, як просити батьків надіслати фото виконаної роботи, слід самій собі відповісти на запитання: «А навіщо мені ці фото? Що я хочу для себе з’ясувати? Яка  подальша доля цих світлин?». Якщо є  чітка відповідь, можливо і є сенс отримати фото. Але це не може бути постійним фактом.

Якою має бути Зустріч як форма спілкування вихователя, дітей і батьків?

Я б почала використовувати інший формат і назву – «Зустріч». Зустріч – це зближення з ким-, або чим-небудь, наперед домовлене побачення, але це ще й підготовлений заздалегідь прийом. Якщо ми почнемо вводити в лексикон термін «Зустріч», пройде зовсім небагато часу і вихователі,  діти та батьки почнуть і говорити, і чекати саме Зустрічі, а не заняття. А це принципово різні речі!

Передусім треба заздалегідь підготувати всі матеріали до Зустрічі. Бажано, щоб декілька речей (предмети, іграшки, книжка тощо) уже були в полі зору дітей.

Уявіть, що ви і діти нібито прийшли до театру. А в театр приходять ошатно одягненими і з гарним настроєм! Ще закрито лаштунки, але вже хочеться знати, а що там, за ними, у залі тихесенько грає спокійна музика, діти (глядачі) зручно вмощуються в своїх кріселках.

Починається етап первинного сприйняття – відчуття близької таємниці збуджує, притягує, підштовхує дітей до пошуків довкола елементів недостатньої інформації (що зараз буде? як це буде? чого очікувати?).    Інформація дитиною (і батьками теж) свідомо або підсвідомо нібито черпається / зчитується з інформаційного поля місця, де знаходиться вихователь. Тому бажано використовувати на задньому плані функцію «розмитий фон» (цей етап  до 2 хвилин – декодування інформації).

Лаштунки відкриваються, починається наступний етап – сприйняття педагога – вступний монолог дорослого (до 2 хв.) задає стиль  і характер спілкування, сприяє утворенню необхідної атмосфери, готує освітню ситуацію  і вводить до неї (Крутій К.Л. стаття в журналі “Дошкільне виховання”. – 2016. – №9. – С. 6-10).

Якщо сучасне заняття ― це, по суті, квінтесенція того матеріалу, який вихователь пропонував дітям упродовж певного проміжку часу, результат, тематичний підсумок тощо, то освітня ситуація дає змогу врахувати інтереси дітей, дозувати інформацію чи завдання, розвести в часі змістове наповнення.

У вільному режимі під час зустрічі діти переходять від статусу «глядач»  і «споживач» до значно ціннішого – «учасник освітнього процесу». Бажано активно підключати ще одного учасника освітнього процесу – батьків.

На цьому етапі зустрічі маємо забезпечити розуміння дітьми змісту їх діяльності, тобто того, чого вони можуть досягти, чого від них очікує вихователь (до 3 хв.) – етап сприйняття умов.

Якщо продовжити порівняння з театром – то далі відбувається «кульмінація спектаклю».

Вихователь презентує тему зустрічі, м’яко переходячи до практичного етапу (до 7 хв.). Цей етап уможливлює стимулювання проявів почуття спільності інтересів дитини та дорослих, колективного входження в процес навчальної діяльності (утворення «поля радості» від взаємодії).

Останнім етапом дійства на сцені буде «вихід акторів театру на поклон», тобто підбиття підсумків зустрічі.

Можна скористатись наведеним далі переліком запитань, але їх не може бути більше ніж 3-4 до фіналу зустрічі (до 3 хв.):

  • Що ти зробив і що ти про це думаєш?     У тебе був план роботи. Чи вийшло у тебе те, що ти задумав?
  • Чи задоволений ти результатом своєї роботи?  Які нові слова ти запам’ятав?
  • Як ти гадаєш, що мені сподобалось у твоїй відповіді? Чому?   Яке слово тебе зацікавило?
  •  Що хотів би повторити?   Яке завдання для тебе виявилося  важким? А яке легким?
  •  Чого нового ти навчився?   Що тебе здивувало? Які нові ігри тобі сподобалися?
  •  Пригадай, хто кому допоміг на занятті?   Що запам’яталося найбільше?
  • Чого на занятті тобі не хотілося робити? Чому?  Що тобі не вдалося на занятті?
  •  Чим саме ти пишаєшся після заняття? Перед ким ти хотів би похвалитися успіхами?

Щоразу структура заздалегідь підготовленої зустрічі може бути іншою, усе залежить від майстерності вихователя, може змінюватись залежно від ситуації   спілкування з дітьми та батьками. Такі зустрічі для дітей старшого дошкільного віку можуть бути до 20 хв., але чим молодша дитина, тим  коротша зустріч.

 Зустріч вона і є на те зустріч, щоб була очікуваною. Тому більше ніж один раз на день немає сенсу їх проводити, на тиждень – до 5, але це необов’язково саме 5.

Якщо зустрічі проводити щодня з різними групами дітей, то не більше ніж  2 зустрічі. Для вихователя це значне психо-емоційне навантаження. А ще буде підготовка до нової зустрічі. Тому для навантаження вихователя – цього достатньо.

Слід використовувати ті платформи (вайбер, месенджер, посилання на YouTube-ролики, ZOOM тощо), які опанувала вихователька  (а це – перспектива для організації майбутньої методичної роботи з кадрами після закінчення карантину). Також є необхідність погодити з батьками їхні можливості роботи з пропонованими платформами (рівень навичок, швидкість інтернету тощо).

Як спланувати роботу?  Чи можуть в цьому допомогти тематичні тижні?

Краще за все – це блоково-тематичне планування, воно розроблено, є в доступі для кожного вихователя. Можна скористатись уже готовими наробками, додати своє. Усі ці завдання мають подаватися в певній системі. Недостатньо дати посилання на безліч ресурсів.

Зауважу, що при дистанційному навчанні не можна знехтувати провідну діяльність дошкільнят — гру! Це можливо тільки за умови, коли сам вихователь сповідує цінності дитячої гри, тоді саме педагог нагадає батькам і про халабуди, і про особистий простір дитини, і про іграшки, які стимулюють до гри. У таких ситуаціях найбільш виявляються професійні якості вихователя – організація взаємодії з дітьми та батьками.

Блоково-тематичне планування можна замовити тут:

http://xn--k1aig6f.xn--j1amh/

Планування STREAM_старший вік_3 кв_КВІТЕНЬ

 

 

 

 

 

Приклад блоко-тематичного планування до альтернативної програми «SNREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт» є  у файлі до цього допису.

УВАГА! Посилання на автора та сайт обов’язкове!

 

Повний текст цієї статті в PDF форматі тут: 

Крутій К.Л._Вимоги до ЗУСТРІЧІ або що таке дистант

 Ілюстратор – Ольга Громова.

Працюємо дистанційно: Завдання до дисципліни “Педагогіка раннього і дошкільного дитинства”

Коуч-зшиток (консультаційний зошит) розроблено для методич­ного забезпечення дисципліни “Педагогіка раннього і дошкільного дитинства”. Концепція коуч-зшитка передбачає роботу студента під час самостійної підготовки до практичних та лабораторних занять в аудиторії, а також для опрацювання джерел до кожної теми. Пропонований матеріал спрямовано на формування критичного і креативного мислення, спілкування і співпраці, є підґрунтям для саморозвитку, самовиховання, самовизначення студента. Кожне завдання є інтерактивним, передбачено формувальне оцінювання інтеґральних, загальних та фахових компетентностей.

Призначено для студентів, які вивчають дисципліну “Педаго­гіка раннього і дошкільного дитинства” у закладах вищої освіти.

Організація навчання (перелік тем):

 

Тема 1. Педагогіка раннього і дошкільного дитинства як наука.

Тема 2. Дошкільна освіта в цілісній системі освіти України.

Тема 3. Дитина як об’єкт дослідження.

Тема 4. Сутність гри як діяльності дитини дошкільного віку.

Тема 5. Сюжетно-рольова гра як основний вид ігор дітей дошкільного віку.

Тема 6. Виховання в освітньому процесі закладу дошкільної освіти.

Тема 7. Розвиток дітей раннього віку.

Тема 8. Освітній процес у закладі дошкільної освіти. Елементи навчальної діяльності дітей дошкільного віку.

Тема 9. Зміст дошкільної освіти і тенденції його оновлення.

Тема 10. Розвивальне середовище та його проєктування в закладі дошкільної освіти.

Тема 11. Планування освітнього процесу в закладі дошкільної освіти.

Тема 12. Проблеми вимірювання якості дошкільної освіти та оцінювання сформованості компетентностей у дітей.

КОУЧ-ЗШИТОК_ Тема 7_Для дистанційного навчання

КОУЧ-ЗШИТОК_макет_Початок

Навчаємо мови та розвиваємо мовлення дитини: допоможемо батькам і дітям під час карантину!

Доброго дня!

Звертаюся до татусів і матусь, бабусів і дідусів із пропозицією позайматися з дитиною.
Для розуміння вибору саме такої тематики міні-занять: в дитячих садочках, як правило, використовується лексико-тематичний підхід до навчання мови і розвитку мовлення.
Скоріше за все, вихователі вже познайомили дітей з іншими темами.
Матеріали, які презентовано далі, допоможуть вибрати для вашого синочка чи донечки саме ту інформацію, яка буде цікава їм.
Знаючи особливості й рівень розвитку мовлення  власної дитини (не орієнтуйтеся тільки на паспортний вік), почніть займатися за сценаріями, які запропоновані (на ваш вибір).
Пам’ятайте, що це всього лише орієнтир, яким зручно користуватися.
Успіхів!

 

Старший дошк.вік_Катерина Крутій

Середній дошк.вік_Катерина Крутій

Молодший дошк.вік_Катерина Крутій

 

Учим язык вместе с мамой и папой: поможем родителям и детям пережить карантин!

Добрый день! Обращаюсь к папам и мамам, бабушкам и дедушкам с предложением позаниматься с ребёнком.

Для понимания выбора именно такой тематики мини-занятий: в детских садах, как правило, используется лексико-тематический подход к  обучению языку и развитию речи.

Скорее всего, воспитатели уже познакомили детей с другими темами.

Материалы, которые представлены далее, помогут выбрать для вашего сыночка или доченьки именно ту информацию, которая будет интересна им.

Зная особенности и уровень развития речи ребёнка (не ориентируйтесь только на паспортный возраст), начните заниматься по сценариям, которые предложены (на ваш выбор).

Помните, что это всего лишь ориентир, которым удобно пользоваться.

Успехов!

В оформленні обкладинки використано
ілюстрацію Марини Пузиренко.

Апрель_Млад.дошк.возраст_Катерина Крутий

Апрель_Средний дошк. возраст_Катерина Крутий

Апрель_Старш.дошк.возраст_Катерина Крутий