Архіви категорій: Матеріали до дисципліни “Педагогіка раннього та передшкільного дитинства”

Маргарет Мід про те, ЩО є першою ознакою цивілізації, ЧОГО навчати дітей та ХТО може змінити світ

Маргарет Мід (1901-1978), американська вчена-антропологиня. Широке визнання принесли їй сила особистості, безпрецедентна відвертість у викладенні фактів і широта поглядів. Популярність праць Мід визначається інтересом до інших культур, можливістю глибше зрозуміти їхній спосіб життя, проникнути в таємниці дитинства, батьківства та материнства. Мід володіла «легким пером», жвавістю та образністю мови, уникала зовнішніх ознак науковості. Читання її книг нагадує подорож в далекі краї та викликає гаряче бажання побачити все своїми очима.Багато років тому антрополог Маргарет Мід запитала студентів, що вони вважають першою ознакою цивілізації. Студенти очікували, що Мід розповість про риболовні гачки, глиняні горщики або оброблені камені.

Але ні. Мід сказала, що першою ознакою цивілізації в стародавній культурі є стегнова кістка, яка була зламана, а потім зрослася.

Мід пояснила, що якщо жива істота в царстві тварин ламає лапу, то вона помирає. Зі зламаною лапою воно не може втекти від небезпеки, дістатися до річки, щоб напитися або полювати за їжею. Вона стає здобиччю для хижаків, оскільки кістка зростається досить довго.

Стегнова кістка, яка була зламана, а потім зрослася – це доказ того, що хтось витратив час, щоб залишитися з тим, хто отримав це ушкодження, перев’язав рани, переніс людину в безпечне місце та охороняв її, поки та не відновилася. Допомагати іншій людині під час важкого періоду – це той вчинок, з якого починається цивілізація, – сказала Мід.

Подивіться відео про видатну особистість!

 Немає нічого поганого, щоб не грати зі своїми дітьми. Насправді місія дорослого полягає у вихованні незалежних дітей, які знають, як розважити себе самим

Антропологічна література нагадує нам, що діти здатні багато чого навчитися самостійно. Позбавляючи дітей можливості допомагати, зрештою бажання [копіювати та намагатися допомагати] згасає. Шляхи навчання перекрито, і це досить серйозна проблема в майбутньому.

На думку David f. lancy, автора книги “The anthropology of childhood”, 2014 (“Антропологія дитинства”), дорослі мають перестати думати, що наші діти нічого не навчаться, якщо ми не навчимо їх як вчителя – «Подивися на троянду, люба! Троянда починається на букву “Р”! , вони все одно багато чого навчаться. і без наших вказівок.  Батьки не повинні робити все «освітнім»!

Автор книги стверджує, що треба намагатися зняти будь-яке почуття провини чи занепокоєння щодо того, що вони не роблять достатньо для своїх дітей, або роблять це не зовсім правильно.  Просто подумайте двічі, коли ви намагаєтеся стати між вашою дитиною і якоюсь частиною довкілля, то зробіть крок назад і подивіться, що станеться, коли діти впораються із цим самостійно.

 Немає нічого поганого, щоб не грати зі своїми дітьми. Насправді місія дорослого полягає у вихованні незалежних дітей, які знають, як розважати себе самим.

Джерело: https://schicksalgemeinschaft.wordpress.com/2018/04/29/the-anthropology-of-childhood-david-f-lancy-2014/

https://www.davidlancy.org/

Говоримо українською!

 Змáлку, ізмáлечку,  від дитини, із сповиткá, з малéчих літ, з пўп’янка, з повитôчку,  за малūх літ.

Калька з російської: з дитинства, з раннього дитинства, з самого раннього віку, з ранніх років.

Джерело:  Береза Т. Немоскалька: словник. Львів: «Видавництво Апріорі». 2024. С. 102; С. 110.

Міжнародна асоціація гри (IPA): як гра впливає на мозок

У червні 2023 року Міжнародна асоціація гри (IPA) опублікувала пост у блозі під назвою “Наука гри: як гра впливає на розвиток мозку”. У пості в блозі викладаються такі положення:
з віком мозок адаптується та змінюється, формуючи нові нейронні зв’язки, зміцнюючи наявні шляхи та вдосконалюючи важливі когнітивні функції. Це явище відоме як нейропластичність. Було виявлено, що гра значно впливає на нейропластичність, особливо в ранньому дитинстві.
Гра стимулює викид дофаміну, який пов’язано із задоволенням та мотивацією, та ендорфінів, які сприяють відчуттю щастя. Ці нейрохімічні речовини підвищують нейропластичність, роблячи мозок сприйнятливішим до навчання.
Фізична гра стимулює викид ендорфінів, природних гормонів гарного самопочуття організму. Це сприяє позитивному настрою, знижує рівень стресу та сприяє загальному емоційному добробуту.
Крім того, гра безпосередньо впливає на розвиток виконавчих функцій, дозволяючи дітям краще контролювати свою поведінку, демонструвати покращену концентрацію уваги та демонструвати  значно вищі здібності до розв’язання проблем.

Джерело: https://ipaengland.org/blog/the-science-of-play-how-play-impacts-brain-development#:~:text=Research%20has%20shown%20that%20play%20stimulates%20the%20release,motivation%2C%20and%20endorphins%2C%20which%20promote%20feelings%20of%20well-being.

29 червня – Всесвітній день бруду!

Всесвітній день бруду (World Mud Day) — це щорічне свято, яке відзначається 29 червня. Це свято спрямоване на те, щоб діти (і дорослі) могли весело та корисно провести час, граючись у бруді (у калабані).

Мета заходу — заохотити дітей до активних ігор просто неба, сприяти їхньому фізичному та емоційному розвитку, а також нагадати дорослим про важливість природних умов для зростання і розвитку дітей.

Основні цілі Всесвітнього дня бруду

Стимулювання фізичної активності: гра в бруді сприяє розвитку моторики, координації та загальної фізичної підготовки дітей.

Емоційний розвиток: взаємодія з природою та вільні ігри допомагають знизити рівень стресу та тривожності у дітей.

Соціальний розвиток: колективні ігри в бруді сприяють розвитку соціальних навичок, співпраці та комунікації між дітьми.

Екологічне усвідомлення: діти вчаться цінувати природу, розуміти важливість захисту довкілля та правильного поводження з природними ресурсами.

Як відзначається Всесвітній день бруду

Організація ігор на природі: створюються майданчики з калабанею (глина, земля, пісок та вода), де діти можуть гратися, будувати з піску та бруду, малювати на землі та брати участь у різних іграх.

Екологічні заняття: проведення освітніх заходів про природу, екосистеми, важливість ґрунтів і захисту природного довкілля.

Творчі проєкти: діти можуть створювати мистецькі проєкти з використанням природних матеріалів, таких як глина, пісок та каміння.

Інклюзивні заходи: залучення дітей з різними можливостями до ігор та активностей, що сприяє соціальній інтеграції та рівності.

Історія та ініціатори свята

Всесвітній день бруду було започатковано в 2009 році Міжнародною асоціацією «Early Childhood Education» і «Nature Action Collaborative for Children». Ці організації прагнули створити день, коли діти з різних країн можуть брати участь в іграх просто неба, незалежно від їхнього місця проживання та культурного контексту.

Переваги для дітей

Здоров’я та фізичний розвиток: гра в бруді зміцнює імунітет, оскільки діти контактують з мікроорганізмами, що стимулюють захисні функції організму.

Поліпшується загальний фізичний стан та розвиваються м’язи.

Когнітивний розвиток: ігри з природними матеріалами розвивають уяву, креативність та мислення.

Емоційна стійкість: граючи в бруді, діти вчаться долати перешкоди, вирішувати проблеми та приймати рішення в умовах невизначеності.

Святкування Всесвітнього дня бруду — це чудова можливість для дітей і дорослих повернутися до природи, насолодитися простими радощами та зміцнити своє здоров’я та добробут.

Консультація для батьків: “Важливість хобіхорсинґу в розвитку дітей дошкільного віку”

Консультація для батьків
Важливість хобіхорсинґу в розвитку дітей дошкільного віку

Шановні батьки, вітаю вас! Сьогодні ми поговоримо про один з нових та захоплювальних видів активностей для дітей дошкільного віку — хобіхорсинґ. Це заняття не тільки приносить радість та задоволення, але й сприяє всебічному розвитку вашої дитини. Розгляньмо, які саме аспекти розвитку допомагає покращити хобіхорсинґ.
Що таке хобіхорсинґ?
Хобіхорсинґ — це вид активності, де діти грають з іграшковими кіньми на паличках, імітуючи їзду на справжньому коні. Цей вид гри охоплює різноманітні завдання та перешкоди, що дозволяє дітям розвивати фізичні та психічні навички.
1. Фізичний розвиток
Хобіхорсинґ сприяє загальному фізичному розвитку дитини:
Розвиток координації та рівноваги: під час гри діти вчаться утримувати рівновагу, координувати рухи, що покращує моторні навички.
Зміцнення м’язів: стрибки та рухи з іграшковим конем тренують різні групи м’язів, особливо ніг та спини.
Загальна фізична активність: хобіхорсинґ заохочує дітей бути активними, що сприяє здоровому способу життя.
2. Когнітивний розвиток
Гра з хобіхорсом (конячка на паличці, хобіхорсер – вершник) також має позитивний вплив на когнітивні навички дитини: діти вигадують різноманітні сценарії гри, що розвиває їхню уяву та креативність; проходження складних маршрутів та виконання завдань вимагає від дитини уваги та зосередженості.
3. Емоційний та соціальний розвиток
Хобіхорсинґ впливає на емоційний та соціальний аспект розвитку:
Емоційне задоволення: гра з хобіхорсом приносить радість та задоволення, сприяє покращенню настрою.
Соціальні навички: спільні ігри з однолітками розвивають вміння співпрацювати, ділитися, допомагати іншим.
4. Психологічний розвиток
Хобіхорсинґ сприяє формуванню важливих психологічних якостей:
Впевненість у собі: виконання складних завдань та подолання перешкод підвищують самооцінку дитини.
Наполегливість та витривалість: під час гри діти вчаться не здаватися при невдачах, працювати над досягненням цілей.
Як підтримати дитину у заняттях хобіхорсинґом?
Створіть умови для гри: організуйте безпечний простір вдома або на вулиці, де дитина зможе грати з хобіхорсом.
Підтримуйте інтерес: покажіть дитині різні відео та книжки про хобіхорсинґ, відвідуйте разом заходи, присвячені цьому виду гри.
Залучайтеся до гри: грайте разом з дитиною, це зміцнить ваші стосунки та подарує вам обом позитивні емоції.
Отже, хобіхорсинґ — це чудовий спосіб розвитку вашої дитини. Він сприяє фізичному, когнітивному, емоційному та соціальному розвитку.
Покликання на відео:

https://www.youtube.com/watch?v=GFQ9rKIhsds&ab_channel=ArtemisHobbyhorses

Кінний спорт без коней, але з фантазією
https://www.youtube.com/watch?v=_ZKZCFvZTr8&ab_channel=%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%87%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8

11 червня  2024 року – новий щорічний Міжнародний день гри

11 червня  2024 року – новий щорічний Міжнародний день гри, повідомляє Організація Об’єднаних Націй. За підтримки майже  140 країн Генеральна Асамблея ООН офіційно ухвалила резолюцію, за якою ця дата стане синонімом святкування «сили гри». Право на гру — це глобальний рух, який об’єднає мільйони дітей, батьків, педагогів і, що особливо важливо, осіб, які приймають рішення, у всьому світі, щоб гра могла вплинути на майбутнє. Сьюзен МакІсаак, президент та генеральний директор Right To Play International, сказала: «Гра – це сила. Через гру діти досліджують і розуміють світ, навчаються співпрацювати та співпереживати іншим, знаходять впевненість у своїх правах та розвивають любов до навчання впродовж життя”.  https://www.internationaldayofplay.org/

План підготовки та проведення «Дня без іграшок» в дитячому садочку

План підготовки та проведення «Дня без іграшок» в дитячому садочку

 Підготовчий етап

1.1. Визначення мети та завдань

Мета: розвиток у дітей креативного мислення, творчих і комунікативних навичок, уміння працювати в команді (колаборація)  шляхом створення умов для  активних ігор та дозвілля без використання звичних іграшок.

Завдання: стимулювати уяву, сприяти соціальній взаємодії, розвивати навички розв’язання проблем.

1.2. Планування заходу

Вибір дати проведення – 11 червня у Міжнародний день гри.

Створення орієнтовного розкладу дня.

Підготовка матеріалів (різноманітних предметів для ігор, природних та залишкових матеріалів, костюмів тощо).

1.3. Інформування батьків та вихователів.

Підготовка інформаційних листів для батьків з поясненням мети дня без іграшок.

Проведення консультацій із вихователями для обговорення плану заходу.

  1. Організаційний етап

2.1. Прикраса приміщення

Використання природних матеріалів (листя, гілки, камінці) для декору.

Розміщення плакатів з малюнками та світлинами дітей.

2.2. Підготовка осередків активності

Осередок мистецтва: матеріали для малювання, ліплення з пластиліну, глини.

Осередок природи: предмети з природи для вивчення (лупи, мікроскопи) та гри.

Осередок театру: костюми та реквізит для імпровізаційних вистав.

Осередок конструктора: великі картонні коробки, папір, рулони від паперу, клей, скотч для створення різних конструкцій.

2.3. Підготовка вихователів

Ознайомлення вихователів з програмою дня та завданнями.

Обговорення можливих сценаріїв ігор та методів стимулювання творчої активності дітей.

  1. Проведення дня без іграшок

3.1. Ранкова зустріч

Привітання дітей.

Пояснення мети дня без іграшок (ситуація – іграшки пішли в мандри, забули попередити…).

Ознайомлення з розкладом дня.

3.2. Ранкове коло

Обговорення з дітьми, що і як вони можуть використовувати замість іграшок.

Колективне створення “правил гри” на цей день.

3.3. Активності в осередках

Осередок мистецтва: малювання, створення аплікацій з природних матеріалів.

Осередок природи: спостереження за природними об’єктами, створення композицій з камінців, квітів та листя.

Осередок театру: створення казок та їх інсценізація.

Осередок конструктора: будівництво з картонних коробок, створення “міст” та “будинків”.

3.4. Спільні ігри та активності

Колективні ігри на розвиток комунікації та кооперації (наприклад, “Ланцюжок друзів”).

Фізичні активності: спортивні естафети, танці, хобіхорсинґ.

3.5. Час для відпочинку

Спокійні заняття: читання книжок, розповіді, музичні паузи.

3.6. Підсумкове коло

Обговорення вражень дня.

Висловлення думок про те, що сподобалося найбільше.

Роздуми про те, як діти можуть використовувати свою уяву в повсякденному житті.

  1. Після завершення заходу

4.1. Оцінка результатів

Обговорення з вихователями успіхів та викликів дня.

Аналіз поведінки та реакцій дітей.

4.2. Зворотний зв’язок від батьків.

Опитування батьків про враження їхніх дітей після «Дня без іграшок».

4.3. Висновки та рекомендації

Визначення успішних практик та можливих покращень.

Розробка рекомендацій для майбутніх подібних заходів.

Висновок

Проведення «Дня без іграшок» у дитячому садочку є ефективним способом стимулювання творчості та комунікаційних навичок у дітей. Завдяки правильно організованим активностям, дітям надається можливість розвивати свої здібності в нестандартних умовах, що сприяє їхньому всебічному розвитку.

 

© Підготовлено проф. Катериною Крутій.

Якими є роль і місце освітніх ситуацій в освітньому процесі?

 Освітня ситуація — це ситуація освітнього напруження, що виникає спонтанно або спеціально організована вихователем і потребує розв’язання у спільній діяльності всіх її учасників.

Її мета ― створення разом з дітьми певного освітнього результату (ідей, проблем, версій, схем, дослідів, дискурсу) в ході спеціально організованої діяльності.

Текст статті можна безоплатно завантажити звідси:

Освітні ситуації_Ст.К.Крутій_2016._9

Для цитування: Крутій К.Л. На зміну заняттю – освітні ситуації? Збережено найкраще і підемо далі. // Дошкільне виховання. 2016. № 9. С. 6-10.

Кортизол у волоссі дітей як біомаркер стресу при вступі до школи

Багато років тому відомий психолог розвитку Девід Елкінд (1987, с. 69) описав шкоду раннього шкільного навчання в такий спосіб: «Коли ми навчаємо дітей академічних предметів у ранньому віці, ми їх неправильно навчаємо; ми наражаємо дітей на ризик, на короткочасний стрес та довгострокову шкоду особистості без будь-якої корисливої мети. Немає жодних доказів того, що таке раннє навчання має тривалу користь і переконливих доказів того, що воно може завдати тривалої шкоди».

У сучасних дослідників є навіть більше доказів шкоди ранньої освіти, ніж було відомо, коли Елкінд писав ці слова.

Докази патологічного рівня стресу у дітей, що викликається дитячим садком, отримані з досліджень кортизолу волосся. Кортизол ˗ це гормон стресу, який за тривалого підвищеного рівня може пошкодити мозок. Хронічний стрес можна виміряти, вимірявши рівень кортизолу у прядці волосся. Дослідження показало, що рівень кортизолу у волоссі був значно вищим у дітей за два місяці після вступу до дитячого садка, ніж за два місяці до початку занять (Groeneveld et al., 2013).

Як і передбачалося, у дітей з високим рівнем страху спостерігалося найвище зростання концентрації кортизолу у волоссі після вступу до школи. Ці результати дозволяють припустити, що підвищення кортизолу у відповідь на стресові зміни у довкіллі може мати різну прогностичну цінність залежно від темпераменту. Крім того, отримані дані ілюструють тенденцію до того, що діти з високим рівнем страху, які мають достатній досвід групового перебування в колективі, демонструють найвище зростання концентрації кортизолу у волоссі після вступу до школи. Можливо, для дуже полохливих дітей з великим досвідом перебування в групі перехід у нові обставини може бути особливо стресовим через відокремлення від знайомого середовища, від знайомих вихователів та однолітків. Майбутні дослідження з великим розміром вибірки можуть пролити більше світла на ці індивідуальні відмінності у реакції на перехід до початкової школи.

Джерела:

Elkind, D. (1987). Miseducation: Preschoolers at risk. р. 69.

Groeneveld et al (2013). Children’s hair cortisol as a biomarker of stress at school entry. Stress: The International Journal on the Biology of Stress, 16, р. 711-715.

Примітка: дослідження проводилося у Нідерландах, де з 4 років діти йдуть до початкової школи, хоча за змістом це є дитячий садочок.