Архіви категорій: Діти та дорослі

Роздуми про вибір майбутньої професії, або притча про можливості та здібності

Залишити відповідь

Спочатку хочу нагадати притчу, яку я називаю так: «Притча про можливості та здібності».

Одного разу приїхав до дідуся онук у село і побачив в курнику орлятко. Воно, мов півень або курка, ходило перевальцем і клювало зерна. Хлопчина вирішив провести експеримент. Взяв орлятко на руки й сказав: «Ти ж орел! Твоє місце в небі, ти мусиш літати!».

Проте орля зістрибнуло з його рук і пошкандибало назад, до курника, клювати зерна. Наступного дня хлопець знову взяв орлятко, відніс його на горище, і знову вимовив: «Ти ж орел! Твоє місце в небі, ти мусиш літати!». І несподівано зіштовхнув орлятко вниз. Той пролетів декілька метрів, але, опинившись у дворі, знову потрусив до курника. На третій день хлопчина взяв орля з собою в гори. Піднявся на найвищу вершину і сказав: «Ти ж орел! Твоє місце в небі, ти мусиш і можеш літати!».

Цього разу він намагався підкинути орлятко щонайвище. Орля злякалося, адже внизу була прірва. Довелося молодому орлу розправити крила і полетіти. Він підіймався все вище і вище. Далеко внизу залишилися і людина, і гора, і село, і курник, де жили півні з курками, де було так затишно та все зрозуміло. За декілька секунд орля пошкодувало, що все ж таки навчилося літати, і знову йому захотілося назад, до майже вже рідного курника. Але й прийшло усвідомлення, що його місце дійсно в небі. І тоді він зрозумів, що завжди буде згадувати й свій курник, і село, і цю людину. Але назад до них не повернеться вже ніколи…

Часто-густо майбутні студенти обирають шлях, приймають рішення про вибір професії «випадково», «з волі обставин», «батьки умовили та сплатили навчання», не беручи до уваги власні інтереси та професійні переваги. У цьому випадку можливі помилки вибору, наслідки яких будуть проявитися в зрілому віці як незадоволеність життям, кризами, навіть депресіями.

Але буває й навпаки. Довгі роки людина займається нібито «не своєю» справою, перш ніж усвідомлює фаховий поклик і залишається у професії. Для сучасних випускників вишів вибір професії, усвідомлення свого покликання – деякого роду прозріння. Мрію, що ті знання та досвід, який отримали випускники, буде саме тим поштовхом до усвідомлення: «Я мушу та можу літати!».

 

Мої злі роздуми про ментальність, ментальні порушення в суспільстві

Залишити відповідь
Мої злі роздуми про ментальність, ментальні порушення в суспільстві. І про політику теж. Пост довгий.
Мента́льність (від лат. mens — пов’язаний з духом, духовністю) — спосіб мислення, загальна духовна налаштованість, це призма, крізь яку людина дивиться на світ і себе в ньому. Це своєрідний душевний устрій, типовий для людей певної культури, психологічні особливості, які є підвалинами звичаїв і моралі людей, виявляються в автоматизмі психологічних реакцій на типові події та ситуації.
Отже, теорії достатньо. Зафіксуємо автоматизм нашої психологічної реакції на відео, яке пропоную переглянути.

https://www.facebook.com/criancaespecialblog/videos/2222310731180039

Подивіться на радість цієї маленької танцюристки! Таке враження, що ця подія для неї! Для тієї, яка не може танцювати так, як інші! Але скільки емоцій і бажання виконати правильно рухи!
На жаль, у нашому суспільстві тільки віднедавна почався рух до інклюзії. У більшості випадків дорослі й до сьогодні сповідують ексклюзію – ситуації соціального виключення дитини (характеризується відсутністю соціальних зв’язків, досвіду комунікацій та порушення типових соціальних ролей). І зовсім необов”язково, щоб це були діти з інвалідністю. Таке ж ставлення і до дітей із родин вимушених переселенців, з порушеннями ментальності, національних меншин та ін. Як тільки є ситуація, що до вікової групи в дитячий садочок прийде дитина, яка має певні особливості в розвитку, навчанні або поведінці, активність батьків починає зашкалювати: “Тільки не в нашу групу! Тільки не поруч із моєю дитиною!”
Звісно, що є ще й варіанти інтеграції – це об’єднання типових та «інших» дітей до одного колективу без зміни середовища, системи навчання. Передбачається активізація адаптивних особистісних механізмів «іншої» дитини. Але й це не найкращий варіант. Десятиліттями в Європі напрацьовувався досвід інклюзії – безбар’єрного середовища, де кожен учасник відкритий до спілкування, емпатії, толерантності. Цей досвід є позитивним, ми можемо його використати, подекуди він активно запроваджується.
Щодо ментальних порушень (розлади психічної діяльності), які з’являються у дітей з різних причин. Є генетичні порушення, неврологічні та соціально-педагогічні. Для мене дорослий, який не може прийняти “іншу” дитину як члена суспільства, є людиною з ментальними порушеннями, причиною яких є саме соціально-педагогічні умови, в яких його виховували. Не приймаючи ментально дитину, яка має певні особливості в розвитку, дорослий сам стає людиною з ментальними порушеннями.
Чим довше ми будемо заплющувати очі на дітей з особливостями, вдавати, що якщо я їх не бачу на вулиці, то їх нібито не існує, тим довше наше суспільство буде диким і ментально невиправним.
Щодо політики. У більшості суспільство, яке не визріло, не може адекватно спрогнозувати навіть своє майбутнє, де там спрогнозувати наслідки для держави… Аналіз і синтез “западають” як логічні операції. Тому – до роботи, до просвітництва та до вироблення в дорослих автоматизму психологічних реакцій на типові події і ситуації: поруч зі мною, дорослим, така ж дитина як і моя. І ця дитина має право на щастя. І я можу їй в цьому допомогти.
Дякую тим, хто дочитав. І за коментарі теж.

Ми нащадки козаків, тож нехай всі пам‘ятають – шансів вороги не мають!

Залишити відповідь

Зі святом, наші захисники й захисниці!

Захисники – герої
Хто такі захисники?
Це жінки й чоловіки,
Для яких своя країна
Неподільна і єдина!
Це сміливці сильні духом,
Професійні відчайдухи,
Що країну захищають,
Мир у ній оберігають.
І герої ці завзяті
Можуть і життя віддати
В боротьбі із ворогами,
Захищаючи нас з вами.
Кожен, мабуть, зрозумів –
Ми нащадки козаків,
Тож нехай всі пам‘ятають –
Шансів вороги не мають!
(С) Ніколенко Вікторія

11.10.21

У мого друга, галасливого Марка, загинув тато на війні…

Залишити відповідь

Вірш української поетеси Ніколенко Вікторії.

Це її сторінка у ФБ

https://www.facebook.com/profile.php?id=100024263767871 

Тато друга

У мого друга, галасливого Марка,
Загинув тато на війні десь місяць тому,
В бою загинув, захищаючи міста.
Марко тепер геть не виходить з дому…
Я пробував його у гості запросити,
Передавав через бабусю шоколадку…
Я б так хотів його розвеселити,
Та я не можу повернути йому татка.
Вони із татом були справді дружні,
Щодня ходили в двір на турніки…
Він був спортивним, сильним, дуже мужнім!
Я пам‘ятатиму його завжди таким.
І захищав він не лише свою родину,
І не лише майбутнє свого сина,
Він захищав нас всіх і Україну
І заплатив за це велику надто ціну.
Мій друг тепер став тихим і сумним…
Потрібен час, щоб пережити горе,
Я попри все дружити буду з ним
І щоб не сталось, завжди буду поряд.
(С) Ніколенко Вікторія

02.08.22

Якими є роль і місце освітніх ситуацій в освітньому процесі?

Залишити відповідь

 Освітня ситуація — це ситуація освітнього напруження, що виникає спонтанно або спеціально організована вихователем і потребує розв’язання у спільній діяльності всіх її учасників.

Її мета ― створення разом з дітьми певного освітнього результату (ідей, проблем, версій, схем, дослідів, дискурсу) в ході спеціально організованої діяльності.

Текст статті можна безоплатно завантажити звідси:

Освітні ситуації_Ст.К.Крутій_2016._9

Для цитування: Крутій К.Л. На зміну заняттю – освітні ситуації? Збережено найкраще і підемо далі. // Дошкільне виховання. 2016. № 9. С. 6-10.

Кортизол у волоссі дітей як біомаркер стресу при вступі до школи

Залишити відповідь

Багато років тому відомий психолог розвитку Девід Елкінд (1987, с. 69) описав шкоду раннього шкільного навчання в такий спосіб: «Коли ми навчаємо дітей академічних предметів у ранньому віці, ми їх неправильно навчаємо; ми наражаємо дітей на ризик, на короткочасний стрес та довгострокову шкоду особистості без будь-якої корисливої мети. Немає жодних доказів того, що таке раннє навчання має тривалу користь і переконливих доказів того, що воно може завдати тривалої шкоди».

У сучасних дослідників є навіть більше доказів шкоди ранньої освіти, ніж було відомо, коли Елкінд писав ці слова.

Докази патологічного рівня стресу у дітей, що викликається дитячим садком, отримані з досліджень кортизолу волосся. Кортизол ˗ це гормон стресу, який за тривалого підвищеного рівня може пошкодити мозок. Хронічний стрес можна виміряти, вимірявши рівень кортизолу у прядці волосся. Дослідження показало, що рівень кортизолу у волоссі був значно вищим у дітей за два місяці після вступу до дитячого садка, ніж за два місяці до початку занять (Groeneveld et al., 2013).

Як і передбачалося, у дітей з високим рівнем страху спостерігалося найвище зростання концентрації кортизолу у волоссі після вступу до школи. Ці результати дозволяють припустити, що підвищення кортизолу у відповідь на стресові зміни у довкіллі може мати різну прогностичну цінність залежно від темпераменту. Крім того, отримані дані ілюструють тенденцію до того, що діти з високим рівнем страху, які мають достатній досвід групового перебування в колективі, демонструють найвище зростання концентрації кортизолу у волоссі після вступу до школи. Можливо, для дуже полохливих дітей з великим досвідом перебування в групі перехід у нові обставини може бути особливо стресовим через відокремлення від знайомого середовища, від знайомих вихователів та однолітків. Майбутні дослідження з великим розміром вибірки можуть пролити більше світла на ці індивідуальні відмінності у реакції на перехід до початкової школи.

Джерела:

Elkind, D. (1987). Miseducation: Preschoolers at risk. р. 69.

Groeneveld et al (2013). Children’s hair cortisol as a biomarker of stress at school entry. Stress: The International Journal on the Biology of Stress, 16, р. 711-715.

Примітка: дослідження проводилося у Нідерландах, де з 4 років діти йдуть до початкової школи, хоча за змістом це є дитячий садочок.

Гендерні будні дошкілля: про стереотипи та дискримінацію дітей

Залишити відповідь

Раджу прочитати, обговорити з колегами та колегинями цей матеріал:

Гендерні будні дошкілля : методичний посібник / за заг. ред. О. Андрусик, О. Марущенка. – Харків: Планета-Принт, 2020. – 174 с.

Цитата: “При підготовці до свята запитайте дітей, ким би вони хотіли бути насправді. Лише виходячи з побажань дітей щодо ролей і варто укладати сценарій, а не навпаки. ..Не включайте до сценарію ніяких сцен насилля – не треба нікого викрадати! Створюйте сюжети з активними іграми,
об’єднаними командами, розвагами, залучайте до участі у святі батьківство (яке у душі ще теж діти). А у перервах нехай діти, якщо бажають, читають новорічні віршики про зиму (вони, до речі, є дуже
нейтральними)”.

Можна завантажити весь посібник звідси:

Посібник_Гендерні будні дошкілля

Виступ проф. Крутій К.Л. та матеріали до Міжнародного семінару 29.06.2021 р.

Залишити відповідь

 

29 ЧЕРВНЯ 2021 р. – МІЖНАРОДНИЙ СЕМІНАР ЩОДО ПИТАНЬ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ В СИСТЕМІ ДОШКІЛЛЯ

https://mon.gov.ua/ua/news/29-chervnya-mizhnarodnij-seminar-shodo-pitan-psihologo-pedagogichnoyi-diagnostiki-v-sistemi-doshkillya?fbclid=IwAR1bmP5ZkRDK23o9yLjGrFFpeRTdPacmQDQN7U3mFL1oIoWs15OddMxugtI

Угода -для-батьків-Фінляндія Авторська Порівняльна таблиця_Крутій К.Л.

Матеріал для дискусії Діагностування дітей

Презентація_ Крутій К.Л._Діагностика_Міжнародний семінар_ 29.06.2021

Про коріння та крила

Залишити відповідь

Найбільші та найцінніші подарунки, які ми можемо дати своїм дітям, – це коріння відповідальності й крила незалежності.

Ебігейл Ван Бурен.

Зимовий Ангел. Автор роботи: Ніно Чакветадзе (Nino Chakvetadze).

Чарівна філософська притча про крила за покликанням: https://zatyshok.net.ua/18324/

Формула ідеальної іграшки, або як купити дитині корисний подарунок?

Залишити відповідь

ФОРМУЛА ІДЕАЛЬНОЇ ІГРАШКИ

Психолог Кліфф Арналл (Cliff Arnall, Британія, 2009 р.) розробив рівняння для ідеальної іграшки в подарунок дитині після того, як дослідив понад 5000 батьків та дітей на замовлення британської іграшкової компанії Worlds Apart. Дослідження показало, що 65% дітей отримують різдвяні подарунки, які їм не подобаються, або з якими вони не грають.

На думку дослідника, батькам слід вибирати подарунок на основі суб’єктивних оцінок іграшок за шістьма ключовими властивостями за 5-бальною системою.

Ось ця формула:

Pi – наскільки іграшка корисна, якщо дитина грає одна (дитині подобається індивідуальна гра?)

Po – наскільки вона корисна, якщо дитина грає з іншими дітьми,

Cr – наскільки вона стимулює творчі здібності, почуття дитини,

S – наскільки вона допомагає налагодити контакт з однолітками (чи сприяє соціальній активності?),

U – загальна корисність іграшки (чи може дитина грати з іграшкою увесь рік? чи легко зберігати і легко транспортувати?),

H – чи достатньо міцна іграшка, щоб її можна було передати у спадок; чи буде актуальна для молодших братів і сестер в наступні роки?

Кліфф Арналл пропонує враховувати, скільки в середньому годин на місяць дитина буде регулярно грати з подарунком (T), а також упродовж якого часу вона збереже до неї інтерес (L).

Після цього необхідно обчислити значення виразу

L х T + Pi + Po + Cr + S + U + H

Результат треба розділити на квадратний корінь з ціни іграшки. Іграшка, яка набрала 40 балів і вище, вважається дуже цінною. Вибір слід робити на користь тієї іграшки, яка отримає в результаті найвищу підсумкову оцінку. Дослідник також попереджає, що результати можуть відрізнятися для різних дітей.

Джерело: https://www.cbc.ca/news/mathematical-formula-predicts-the-perfect-toy-1.827935

На світлині –   М’яч ТАКАНЕ.

Про нього можна почитати тут:

http://ukrdeti.com/shiyemo-myach-takane-pokrokova-instrukciya/