Освітня ситуація — це ситуація освітнього напруження, що виникає спонтанно або спеціально організована вихователем і потребує розв’язання у спільній діяльності всіх її учасників.
Її мета ― створення разом з дітьми певного освітнього результату (ідей, проблем, версій, схем, дослідів, дискурсу) в ході спеціально організованої діяльності.
Текст статті можна безоплатно завантажити звідси:
Освітні ситуації_Ст.К.Крутій_2016._9
Для цитування: Крутій К.Л. На зміну заняттю – освітні ситуації? Збережено найкраще і підемо далі. // Дошкільне виховання. 2016. № 9. С. 6-10.
Багато років тому відомий психолог розвитку Девід Елкінд (1987, с. 69) описав шкоду раннього шкільного навчання в такий спосіб: «Коли ми навчаємо дітей академічних предметів у ранньому віці, ми їх неправильно навчаємо; ми наражаємо дітей на ризик, на короткочасний стрес та довгострокову шкоду особистості без будь-якої корисливої мети. Немає жодних доказів того, що таке раннє навчання має тривалу користь і переконливих доказів того, що воно може завдати тривалої шкоди».
У сучасних дослідників є навіть більше доказів шкоди ранньої освіти, ніж було відомо, коли Елкінд писав ці слова.
Докази патологічного рівня стресу у дітей, що викликається дитячим садком, отримані з досліджень кортизолу волосся. Кортизол ˗ це гормон стресу, який за тривалого підвищеного рівня може пошкодити мозок. Хронічний стрес можна виміряти, вимірявши рівень кортизолу у прядці волосся. Дослідження показало, що рівень кортизолу у волоссі був значно вищим у дітей за два місяці після вступу до дитячого садка, ніж за два місяці до початку занять (Groeneveld et al., 2013).
Як і передбачалося, у дітей з високим рівнем страху спостерігалося найвище зростання концентрації кортизолу у волоссі після вступу до школи. Ці результати дозволяють припустити, що підвищення кортизолу у відповідь на стресові зміни у довкіллі може мати різну прогностичну цінність залежно від темпераменту. Крім того, отримані дані ілюструють тенденцію до того, що діти з високим рівнем страху, які мають достатній досвід групового перебування в колективі, демонструють найвище зростання концентрації кортизолу у волоссі після вступу до школи. Можливо, для дуже полохливих дітей з великим досвідом перебування в групі перехід у нові обставини може бути особливо стресовим через відокремлення від знайомого середовища, від знайомих вихователів та однолітків. Майбутні дослідження з великим розміром вибірки можуть пролити більше світла на ці індивідуальні відмінності у реакції на перехід до початкової школи.
Джерела:
Elkind, D. (1987). Miseducation: Preschoolers at risk. р. 69.
Groeneveld et al (2013). Children’s hair cortisol as a biomarker of stress at school entry. Stress: The International Journal on the Biology of Stress, 16, р. 711-715.
Примітка: дослідження проводилося у Нідерландах, де з 4 років діти йдуть до початкової школи, хоча за змістом це є дитячий садочок.
Угода -для-батьків-Фінляндія 
Авторська Порівняльна таблиця_Крутій К.Л.
Матеріал для дискусії Діагностування дітей 
Презентація_ Крутій К.Л._Діагностика_Міжнародний семінар_ 29.06.2021
Ебігейл Ван Бурен.
Зимовий Ангел. Автор роботи: Ніно Чакветадзе (Nino Chakvetadze).
Чарівна філософська притча про крила за покликанням: https://zatyshok.net.ua/18324/
ФОРМУЛА ІДЕАЛЬНОЇ ІГРАШКИ
Психолог Кліфф Арналл (Cliff Arnall, Британія, 2009 р.) розробив рівняння для ідеальної іграшки в подарунок дитині після того, як дослідив понад 5000 батьків та дітей на замовлення британської іграшкової компанії Worlds Apart. Дослідження показало, що 65% дітей отримують різдвяні подарунки, які їм не подобаються, або з якими вони не грають.
На думку дослідника, батькам слід вибирати подарунок на основі суб’єктивних оцінок іграшок за шістьма ключовими властивостями за 5-бальною системою.
Ось ця формула:
Pi – наскільки іграшка корисна, якщо дитина грає одна (дитині подобається індивідуальна гра?)
Po – наскільки вона корисна, якщо дитина грає з іншими дітьми,
Cr – наскільки вона стимулює творчі здібності, почуття дитини,
S – наскільки вона допомагає налагодити контакт з однолітками (чи сприяє соціальній активності?),
U – загальна корисність іграшки (чи може дитина грати з іграшкою увесь рік? чи легко зберігати і легко транспортувати?),
H – чи достатньо міцна іграшка, щоб її можна було передати у спадок; чи буде актуальна для молодших братів і сестер в наступні роки?
Кліфф Арналл пропонує враховувати, скільки в середньому годин на місяць дитина буде регулярно грати з подарунком (T), а також упродовж якого часу вона збереже до неї інтерес (L).
Після цього необхідно обчислити значення виразу
L х T + Pi + Po + Cr + S + U + H
Результат треба розділити на квадратний корінь з ціни іграшки. Іграшка, яка набрала 40 балів і вище, вважається дуже цінною. Вибір слід робити на користь тієї іграшки, яка отримає в результаті найвищу підсумкову оцінку. Дослідник також попереджає, що результати можуть відрізнятися для різних дітей.
Джерело: https://www.cbc.ca/news/mathematical-formula-predicts-the-perfect-toy-1.827935
На світлині – М’яч ТАКАНЕ.
Про нього можна почитати тут:
http://ukrdeti.com/shiyemo-myach-takane-pokrokova-instrukciya/
Ніщо не викликає стільки дебатів в сучасному світі, як використання техніки маленькими дітьми. Зокрема, справжні битви розгортаються навколо теми: чого більше – користі чи шкоди приносять дошкільнятам планшети. Так, з бюджету Лос Анджелесу (США) було виділено 1,3 мільярда, щоб забезпечити кожну дитину цим дивом техніки. Водночас у Великобританії Асоціація вчителів виступила проти того, щоб використовувати портативні комп’ютери за межами уроку інформатики.
Комп’ютер в дитячому саду: в чому переваги?
Науковці Northwestern University Feinberg School of Medicine (США) виявили, що обидві точки зору є помилковими. Як відсутність комп’ютерів взагалі, так і наявність у кожної дитини свого планшета не гарантує особливих успіхів. Користь з’являється тільки тоді, коли діти спільно використовують один планшет. Експерти провели дослідження і з’ясували, що діти, які “ділили” портативні комп’ютери в дитячому садку, краще виконували тести в порівнянні з однолітками, які навчалися без таких комп’ютерів, а також тих дітей, які працювали кожен зі своїм планшетом поодинці. Вчені оцінювали знання 5-6-річних вихованців американських дитячих садків.
Діти показали результат на 30 відсотків краще їхніх однолітків
Дослідниця Courtney K Blackwell порівнювала успіхи 352 вихованців дитячих садків із 3 груп. В одній з них кожна дитина мала свій планшет, в інший – був один планшет на двох, у третій – не було взагалі. За результатами тестів з’ясувалося, що діти з другої групи показали результат на 30 відсотків краще, ніж всі інші малюки. “Діти, які ділили один планшет, показали високі результати. Оскільки в цьому випадку можна говорити про коллаборативне або спільне навчання навколо технології, а це вже зовсім інший процес. Тому освітнім закладам необхідно переглянути своє ставлення до використання планшетів “, – вважає експерт.
Джерело: https://www.feinberg.northwestern.edu/faculty-profiles/az/profile.html?xid=37275
Світлина з відкритих джерел.
Професор нейробіології Келлі Ламберт (Dr. Kelly Lambert) в інтерв’ю виданню The New York Times зауважила, що чим більше діти будуть вірити в Санту Клауса (у нашому варіанті – Святий Миколай, Дід Мороз – примітка К.Крутій), в те, що він дійсно існує й особисто приносить подарунки дітям на Новий рік, тим щасливіше вони будуть.
На думку нейробіолога, Дитинство триває до тих пір, поки людина вірить у чудеса. Це пов’язано з тим, що в дитинстві кількість створюваних мозком людини нейронних зв’язків величезне, з віком же процес створення не тільки істотно сповільнюється, а й вже створені нейронні зв’язки відмирають.
А уява, як відомо, найкращий «творець» цих зв’язків. Отже, дозволяючи своїй дитині якомога довше насолоджуватися казкою, вигадкою, відчувати приємні емоції та вірити в чудеса – тим більше і тим довше буде процес створення нейронних зв’язків в головному мозку. А це позначиться найкращим чином на пам’яті дитини, її творчому потенціалові.
Оригінальний текст статті тут:
https://www.nytimes.com/2013/12/22/opinion/sunday/santa-on-the-brain.html?ref=opinion&_r=1&
Рекомендую повернутися до відкритого листа, обговорити його у педагогічній спільноті.
Використано ілюстрацію художниці Наталії Деревянко.
Флешмоб “Збережемо ялиночку!”. Відкритий лист проф. Катерини Крутій до освітянської спільноти