Нова стаття проф. Катерини Крутій про необхідність збереження особистого простору дитини.
Цитата: “Слід застерегти дорослих від настирливого «педагогічного свербежу» – прибрати, скласти, сховати те, що на їхню думку є порушенням візуального простору: «Прийде методист і скаже, що в групі безлад, стоїть якийсь курятник посередині групи». Поки ми не повернемось до аксіоми – передусім природні інтереси й активність дитини – будемо розглядати фото європейських дитячих садочків і виправдовувати себе – «у нас такого не може бути».
Навіть підростаючи, діти не перестають будувати «укриття» з підручних матеріалів, і вже не тільки у приміщенні, а й на майданчику, на дачі, у сквері, навіть на деревах. Дітям дуже подобаються «гніздечка» на деревах (діти кажуть «буду гніздуватись»). До речі, часто-густо дизайнери вишукують можливість зберегти в проекті дерева, які потім можна буде «прив’язати» до планування дитячого майданчика, передбачаючи саме «гніздування» дітей на гілках”.
Тут докладно і зрозуміло розповідається, як зробити халабуду вдома:
http://www.lizon.org/2012/10/playhouse-made-of-ladder.html
А тут: