Архіви категорій: Діагностичні методики

Про жахливий психологічний експеримент над дітьми (1939 р.)

Про жахливий психологічний експеримент над дітьми, що відбувся 1939 року в Америці.


Психолог В. Джонсон з університету Айови (США) і його аспірантка М. Тюдор провели експеримент за участю 22 дітей сиріт із Девенпорта. Дітей розділили на 2 групи. Учасникам однієї групи експериментатори розповідали наскільки чиста і правильна їхня вимова, хвалили за сказане, в різний спосіб заохочували говорити і читати вголос. Ці діти помітно прогресували у мовленні, проявляли активність і комунікабельність, були відкритими до спілкування. В другій групі Тюдор дуже жорстко висміювала найдрібніші недоліки вимови у дітей, називала їх жалюгідними заїками і в різний спосіб переконувала дітей, що їм краще мовчати взагалі, ніж так говорити. Діти другої групи ставали все більш мовчазними, невпевненими в собі, тихими і закритими. Крім того більшість з тієї групи стали затинатись, хоча раніше ніколи не мали проблем з мовленням.
Про цей експеримент довгий час замовчували, оскільки сам Джонсон був вражений його наслідками. М. Тюдор ще тричі поверталась в притулок, щоб виправити шкоду, завдану дітям, але їй нічого не вдалося, зміни були незворотніми.
В 2007 році учасникам цього експерименту було виплачено компенсацію $ 925 000.

Більш докладно про цей експеримент тут:

https://soznanie.club/zaikanie-chudovischnyy-eksperiment-uendella-dzhonsona

Відео про експеримент тут:

Організація рефлексії у дітей дошкільного віку

Рефлексіяце відбиття дитячого досвіду в слові, малюнку (образі), фотографії, відео. Вона дозволяє виокремити в потоці гри значущі фрагменти, ситуації, що вказують на перехідні стани, труднощі, поява нового.

Головна умова проведення рефлексії відсутність рішення в голові педагога (open mind  – відкритий розум,   tabula rasa – чиста дошка).

Регулярна рефлексія є ґрунтом:

  • самостійності,

  • ініціативності,

  • авторства,

  • продуктивної взаємодії.

  1. Діти, граючи на вулиці з мобільними елементами та конструкціями (сходи, трапи, драбини, куби, бочки, мотузки тощо), поступово втрачають до них інтерес. Доводиться або додавати щось нове, або прибирати на час, щоб у дітей виникла потреба повернутися до гри з ними.

  2. Спостерігаючи за дітьми, що грають на вулиці, важливо виокремлювати повторювану дію, яку вони роблять, щоб зрозуміти специфічну потребу дітей в дії (переносити, перевозити, катати, зістрибувати, пролазити, переступати тощо). Виходячи зі спостережень, можливо придумувати нові мобільні форми.

  3. Тимчасова втрата інтересу до гри з мобільними елементами заповнюється регулярної рефлексією, яка дозволяє поглиблювати і розвивати зміст дитячої гри.

  4. Рефлексія може тематично розгортатися в п’яти планах:ризики (від неможливого до посильного) – власні можливості; технічні рішення (від простого до складного і навпаки) – ефективність вирішенняправила (від звичного до цікавого) азарт та інтригавзаємини (від роз’єднаності до спільності) – власні уподобанняуявлення про себе (рух до моральної усвідомленості) – щирість переживань.

Ці плани можуть виникати спонтанно в розмові вихователя і дітей (їх важливо усвідомлювати).

  1. Рефлексивні запитання носять відкритий характер, важливий точний семантичний план. Так, запитання: Що було? Що робили? Що трапилося? Що сталося? Що створили? – мають різний семантичний обсяг і припускають рух від однозначності до розгорнення.

  2. Важливо в розмові з дітьми йти від наполегливого прагнення домагатися «правильної» відповіді. Розрізняють запитання на кшталт «добре» або «погано» неприпустимими, оскільки свідомо змушують дитину «зчитувати» правильну відповідь, а не пред’являти власну оцінку ситуації. У подібному обговоренні легше говорити мовою метафор, порівнянь.

  3. Запитання з теми «ризики»: Що з тобою сталося? Що було найскладніше? Кому було страшно? Кому теж було страшно? Як так вийшло, що ти все-таки це зробив? А хто помітив, що хтось сьогодні ризикнув? Хто може навчити, як впоратися зі страхом?

  4. Запитання про «рішення»: Що ти (ви) хотів (ли)? А що у тебе не вийшло? А у кого ще не вийшло? Як ти це зробив? Хто тобі допоміг? Що тобі завадило? Що будеш робити завтра? Можеш нас навчити? Хто б хотів цього навчитися?

  5. Запитання про «правила»: Кому сьогодні вдалося домовитися? За якими правилами ви діяли? Хто придумав правила? Які нові правила були сьогодні? Хто був ведучим у грі? У кого не виходить бути ведучим?

  6. Запитання про «взаємовідносини»: У кого був поганий настрій сьогодні? Що можна було зробити, щоб у іншого покращився настрій? Як ми завтра будемо працювати, щоб нікому не зіпсувати настрій? З ким ти грав сьогодні? Як ви домовилися?

  7. Запитання про «моральний аспект»: На що була схожа ваша гра (ваша справа)? Що таке дружба? Навіщо людині вороги? Чому ми думаємо, що людина не впорається і їй потрібна допомога? Що ви відчуваєте, коли беруть ваші речі без дозволу?

Джерело: https://www.facebook.com/sergey.plakhotnikov

Матеріали семінару С. Плахотнікова, травень 2019.

Спостереження за дітьми в Реджіо-підході (для батьків)



 Реджіо базується на спостереженні за дітьми та документуванні.

                                                                      Що дає нам спостереження?

Ви зустрічали батьків, які не розуміють своєї дитини, не можуть з нею впоратися, хоча вона не підліток, а зовсім ще маля?

Чому відбувається так, що найближча людина не розуміє свою ж кровинку?

Тому що модель їх відносин – паралельне співіснування. Дорослий не вникає в діяльність дитини, просто існує поруч з нею.

 Що буде, якщо спостерігати?

Ви будете розуміти свою дитину вже за зміною міміки обличчя, за звуками, якщо вона ще не говорить, за частотою дихання, за її активністю, за поглядом і мовою тіла. І ваша дитина точно так же буде розуміти вас без слів. Достатньо погляду, жесту або зміни інтонації.

 

  • Коли потрібно починати спостерігати?

З народження. З найперших хвилин. Спостерігати і аналізувати, включати інтуїцію.

 

  • Як довго потрібно спостерігати за дітьми, щоб не втрачати зв’язок?

Завжди. Поки ви уважні, поки ви тут і зараз з дитиною, поки не «відфутболюють» її, поки не замінюєте спілкування девайсами, поки не починаєте спілкуватися без відриву від своєї діяльності – ви будете на зв’язку.

На фото: мій запис мовлення та роздумів доньки Даринки (3 р. 8 міс.) та її малюнок.

Були довго в бібліотеці. Роздуми: “Матусю, я ніколи не буду писати дисертацію”.

Я: “Чому, доню?”

Даринка: “Дуже багато треба прочитати книжок, а ще довго стояти в черзі, щоб їх здати!”

Зверніть увагу, як передано перспективу – читачі за столами 🙂 

 

Що робити, якщо зв’язок обірвався?

Повернутися на пару кроків назад.

Відкласти свої справи і приділити час відновлення зв’язку. Тому що зв’язок – це оберіг вашої дитини. Найменше дурниць скоюють ті діти, які впевнені у своїй потрібності, цінності й важливості.

 

Джерело:
Федотова А.Ф. Вдохновлённые Реджио. С чего начать. – Ереван, 2018.   С.39.

Кошеня Максик. Казка для майбутніх першокласників (із діагностичними завданнями)

Жило-було на світі кошеня Максик. Ви скажете, що так не буває, що кошенят називають Васька або Мурчик, але наше кошеня звали саме Максик. І було воно звичайнісіньким кошеням: любило гратися, бігати, дивитися мультики і не любило лягати спати, прибирати іграшки і доїдати суп до кінця. Як і всі діти, воно поступово зростало, розумнішало і виросло таким розумним, що захотілося йому багато чого довідатися. Дізнатися, чому дме вітер, дізнатися, як працює телефон, дізнатися, чому зірки не гаснуть і куди сонечко спати лягає. І тоді вирішив Максик піти зі свого теплого затишного будинку, щоб бродити по білому світу і шукати Знання.

Довго чи недовго блукало кошеня полями, лісами, але дійшло воно до хатинки на курячих ніжках. І зустріла його там бабуся – чи то Яга, а чи то не Яга. Та це й не дуже важливо. Важливим є те, що вона його не з’їла, а вказала йому дорогу до Знання, та ще й про труднощі цього шляху попередила. І ось що йому розповіла.

– Початок цієї дороги гладкий, рівний і святковий. Квіти, подарунки уздовж неї покладені. Вступаєш на неї і радієш, що весь шлях до Знання можна легко, весело, швидко пробігти. Але не знаєш, що скоро почнуться скелясті і льодові гори, на які дертися щосили доведеться. Гір тих багато, але є серед них три найголовніші, найкрутіші.

І дійсно, дуже важко по ній підніматися, і хочеться все кинути. Так само важко, як важко літери писати або ж читати вчитися. І здається, що ніколи нічого не вийде. Але ти пам’ятай мою підказку: «Якщо важко – будь сміливішим і старайся сильніше», пошепки її промовляй і тоді здолаєш ти цю гору, навчишся справлятися з труднощами і підійдеш до другої гори.

Вона називається «Нудно». І начебто легко по ній підніматися, але так само нудно, як, наприклад, літери у рядку акуратно писати. І так хочеться схопитися з місця, побігти, погратися з ким-небудь, так хочеться все кинути, але ти не кидай, а вивчи мою підказку: «Роботу ти закінчи мерщій, щоб з нудьгою впоратися швидше».

І тоді навчишся ти справлятися з нудьгою і підійдеш до третьої, найкрутішої гори. Дуже важко по ній підніматися і боляче падати. Називається вона «Невдача». Начебто все виходить, але помилки на шляху постійно закрадаються, і невірні стежки самі вибираються.

І все навколо, навіть вітри, сварять тебе за помилки. А сонце так сердиться, що погрожує зайти за хмару. А дерева навколо стежки ніби «двійки» шикуються і шепочуть: «Заслужив ти за помилки твої». Але ти завчи мою підказку: «Коли помилка трапиться, буду я на ній вчитися, буду я на ній вчитися, не засмучуватися». І тоді подолаєш ти і цю гору і станеш Вченим Котом, вченим котом-відмінником.

Подякувало Кошеня добрій бабусі і впевнено пішло дорогою до Знання і Мудрості. Знало воно тепер, що шлях його чекає довгий і не завжди легкий. Але воно обов’язково пройде його до кінця і допоможе іншим кошенятам, мишенятам, слоненятам і всім дітям, яких зустріне на шляху. І будуть тоді його називати не кошеням, а Котом, який багато знає. І буде йому жити тоді радісно і цікаво, тому що дуже цікаво багато знати і дуже радісно знати, як допомагати людям.

Запитання для обговорення після прочитання казки:

  • Навіщо кошеняті знадобилося Знання?
  • Перерахуй гори, про які розповідала Яга. В чому сенс кожної з них?
  • Тобі доводилося з ними зустрічатися?
  • Перерахуй всі підказки. Що значить кожна з них? Як їх можна використовувати в житті?
  • Як ти думаєш, що далі сталося з кошеням?
  • Чи згоден ти з тим, що цікаво і радісно багато знати? Якщо так, то чому?Лабиринт души
  • Джерело:  Лабиринт души: Терапевтические сказки / Под. ред. О.В. Хухлаевой, О.Е. Хухлаева. — М. :  Академический Проект 2014. – 175 с.

Діагностика дошкільників. Чи можна довіряти відповідям дітей? Чи завжди вони говорять правду?

Матеріали для дискусії

                                                    Чи можна довіряти відповідям дітей?

Чи завжди вони говорять правду?

 

Результати, отримані дослідниками, показують, що дітей можна віднести до групи респондентів, які мають низький рівень щирості, він становить близько 68%. Такі висновки було зроблено на основі вимірювальних методик щирості опитуваних при дослідженнях людей.

Які причини і мотиви нещирості дітей? Пол Екман, професійний психолог Каліфорнійського університету, присвятив темі нещирості дітей спеціальні дослідження. Ним було визначено такі мотиви нещирості, брехні дітей:

  • уникнення покарання;
  • прагнення здобути щось, чого інакше не отримаєш;
  • захист друзів від неприємностей;
  • самозахист або захист іншої людини;
  • прагнення завоювати визнання й інтерес з боку оточуючих;
  • бажання не створювати незручну ситуацію;
  • уникнення сорому;
  • охорона особистого життя, захист своєї приватності;
  • прагнення довести свою перевагу над тим, в чиїх руках влада.

Певною мірою у відповідях дітей на запитання можуть проявитися всі названі мотиви брехні. Однак у дошкільному віці переважатиме провокуючий вплив різних спокус, в тому числі й в похвалі дорослих, перевагу над іншими.

Джерело: Щеглова С.Н.  Как изучать детство?  Социологические методы исследования современных детей и современного детства. – М. : ТО ЮНПРЕСС, 2000. С. 7-9.

Матеріали до практичного заняття зі студентами тут:

Матеріал для дискусії Діагностування дітей

Аналізуємо стовбур дерева. Діагностика “Будинок-Дерево-Людина”

Стовбур  дерева. Діагностика

Зверніть увагу як дитина малює дерево, а саме СТОВБУР.
Стовбур символізує внутрішній стержень дитини, її особистісний потенціал. Прямий і рівний, правильної форми стовбур говорить про те, що малюк упевнений у собі, спокійний, розсудливий. Якщо ваш художник намалював основу стовбура, розширену вліво, то він мрійник, не дуже рішучий. Основа стовбура, розширена вправо, свідчить про надмірне благорозум’я, цілеспрямованість і навіть упертість у здобутті бажаного. Округла і розширена в обидва боки – повільність дитини, відповідальність і надійність. Стовбур, закритий зверху, свідчить про імпульсивність, несформованість абстрактного мислення.
Стовбур відображає силу „Я”, віру дитини у власні можливості. Це найбільш важлива характеристика для прогнозу адаптації та потенціалу особистісного розвитку дитини.
Якщо дерево дуже мале( буквально 2-4 см), але при цьому стовбур товстий (2 см і більше), то такі діти добре адаптуються і у подальшому завойовують повагу у своєму оточенні.

Форма стовбура. Стовбур у вигляді „моркви” догори гострим кінцем інтерпретується як інфантильність, збереження установок та манери поведінки, властивих молодшим дітям.
Стовбур – „морква” гострим кінцем донизу означає певну зайву дорослість, яка буває властива самостійним, незалежним дітям. Більш раннє дорослішання відбувається тоді, коли дитині доводиться самостійно піклуватися про молодших родичів чи про хворих дітей у сім”ї , або коли мати виявляється легковажною. Такі діти керують батьками, ставляться до них поважливо, дають їм розумні поради, роблять зауваження. Так само вони поводяться й у школі з учителями, через що мають багато неприємностей.
Дерево, роздвоєне від стовбура, спостерігається в малюнках близнят, або осіб, у яких родинні зв’язки з членами сім’ї дуже значущі.

Роздвоєння стовбура. Стовбур, розчеплений у верхній частині ( явно розходиться від середини). Свідчить про наявність установок, що конфліктують; про інтереси, які важко узгоджуються ; про неможливість здійснити вибір; про прагнення зберегти й те й те. Така ситуація може провокувати істерики, поведінкові зриви, довести до неврозу.
Дерево, розщеплене донизу, або стовбури, що перехрещуються
Можливі психічні порушення, які пов”язані з подвійністю внутрішнього життя, що не є наслідком якоїсь інтриги, з розчепленням внутрішнього світу( потрібна консультація психіатра).

Джерело: 

https://www.facebook.com/dytyachyjpsyholog/?__tn__=%2CdkCH-R-R&eid=ARCZnQ1WbHzYhYm8tCgZXKalfb9SpP9gJ0xvPgGC0lktGMdaZuGHOtbzEFiLcyXk9usOCz9QBUMf10EI&hc_ref=ARS9kdfJxTHIpApQrDZMAh8oeF6xssw0pSD2J-_NJnnNFBnXCYIi_7kx4GDRPcX8jc4&fref=nf&hc_location=group

Більш докладно про методику “Будинок-Дерево-Людина” з прикладами можна почитати тут:

http://detskiefantazii.ru/metodika-dom-derevo-chelovek/test-dom-derevo-chelovek-stvol-dereva.html

Хто є справжньою матір’ю? Тест.

Цей тест буде цікавий не тільки фахівцям, але й студентам 1 курсу педагогічних спеціальностей. За результатами аналізу відповідей можна вибудувати практичне заняття з дисципліни “Вступ до спеціальності”.

Подивіться на цей малюнок.

На ньому зображені дитина і дві жінки. Ваше завдання – сказати, хто з них доводиться дитині матір’ю.

Поясніть свій вибір.

Тут інтерпретація тесту:

http://lifter.com.ua/kto-nastoyashchaya-mat-etogo-rebenka-psihologicheskiy-test-ot-fbr-221

Ґейдельберзький тест мовленнєвого розвитку (Heidelberger Sprachentwicklungs Test)

Ґейдельберзький тест мовленнєвого розвитку

(Heidelberger Sprachentwicklungs Test)

Діагностика  мовленнєвих  здібностей  дітей  дошкільного  віку

Ґейдельберзький тест мовленнєвого розвитку (Heidelberger Sprachentwicklungs Test) – це тест спеціальних здібностей, який запропоновано X.Ґрімм і X.Шелер у 1978 році. Тест призначено для діагностики мовленнєвих здібностей дітей у віці від 3 до 9 років. Автори повідомляють про високий рівень валідності та надійності методики.

Тест адаптовано в Росії Н.Б.Михайловою в 1990 році, в Україні – К.Л.Крутій у 2003 році.

На нашу думку, розуміння найскладніших психологічних процесів, а саме таким і є мовлення, досягається лише за умови аналізу його як системи, що складається в процесі психічного розвитку дитини, а не є даним їй як щось природжене і не “включається” завдяки певним педагогічним діям. Тому в запропонованій діагностичній методиці мовлення розглядається не як окреме незалежне утворення, а у взаємозв’язку з іншими психічними характеристиками дитини.

Вивчення багатовимірної і різнопланової мовленнєвої здібності в структурі інтеґральних утворень дитини дошкільного віку є новою і самостійною як загальнопсихологічною, так і лінґводидактичною проблемою, складність розробки якої визначається недостатністю теоретичних засад і неминуче великим обсягом даних. Пристосування, модифікація й адаптація Ґейдельберзького мовленнєвого тесту дозволить вивчити майже всі компоненти багатопланової структури мовленнєвої здібності.

Сучасною психологічною наукою (Шумаков О.Н. та ін.) доведена наявність тісних взаємозв’язків мовленнєвих здібностей і характеристик різного рівня психіки.

Так, експериментально підтверджена залежність мовленнєвого вміння від гнучкості розумових процесів дитини, її здатності до аналізу, порівнянь, узагальнень, установлення логічних відношень  між поняттями. Чим вище здатність до узагальнення понять за істотними ознаками, другорядними і випадковими, тим краще лінґвістичні здібності дошкільника.

Єдність вербального інтелекту і комунікативного вміння говорить про те, що мовлення як спосіб формування і формулювання думки є основою комунікативної діяльності, діяльності спілкування. Отже, дитина дошкільного віку, яка достатньо добре володіє всіма компонентами мовленнєвих здібностей, легко йде на контакт з іншими дітьми, уміє спілкуватися і взаємодіяти з ними.

У зв’язку з тим, що пілотажні дослідження показали, що повний варіант тесту не всі діти витримують, а деякі завдання дітьми в 4-5 років взагалі не розуміються, для дослідження обрано кілька завдань. На наш погляд, такого набору вистачає для діагностики розвитку мовлення дітей в різних сферах.

Далі пропоную модифікований і адаптований Ґейдельберзький тест до умов сучасного закладу дошкільної освіти.

Гейдельберський тест

Діагностика агресивності та корекції агресивної поведінки дитини

МЕТОДИКА “ВУЛКАН” ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ТА РОБОТИ З АГРЕСІЄЮ

Діагностична методика «День народження Чеберяйчика»

«День народження Чеберяйчика»

(Методику розроблено

В. Т. Кудрявцевим у співавторстві з Г. К. Уразалієвою)

Адаптовано К.Л. Крутій 

Довідково:

Чеберяйчики –  так називається слов’янський казковий герой, схожий на ельфа. Часто чеберяйчиком ласкаво називають дитину.
Чеберяти – махати ручками або тупотіти ніжками. 

Чеберяйчики – це такі маленькі істоти, які жили в полях і лісах. Часом, вони трохи схожі на зайчиків. «Ой, на горі-горі сидить зайчик,
ніжками чеберяє, ручками чеберяє – чеберяйчик».

Тільки ті зайчики ходять на двох лапках, як люди ходять. Ще у них багато волосся і великі очі, які світяться в темряві і кругленькі животики, які вони люблять гладити. А ще чеберяйчики люблять співати пісеньки, чеберяти ручками та ніжками.

Вік: 6-7 років

Мета: оцінка здатності до перетворення завдання на вибір у завдання на перетворення (найважливіша творча здатність).

Матеріали: мотузочок, маленький іграшковий літачок, хустинку, шматочок пластиліну, невелика трубочка, мильниця з милом.

Інструкція до проведення. Перед дитиною на столі у випадковому порядку розкладені вищеназвані предмети. Спершу, не звертаючи на них уваги, дорослий розповідає дитині казкову історію:

«В одній кімнаті жили два веселих чеберяйчика. А ти знаєш, хто такі чеберяйчики? (Якщо дитина не знає, запропонувати вслухатись у слово, надати можливість припустити, хто це, розповісти про чеберяйчиків). Отже, один із чеберяйчиків жив внизу, на підлозі, а інший – нагорі, на самій далекій полиці великої книжкової шафи. Тому коли чеберяйчики розмовляли, їм доводилося голосно-голосно кричати, щоб почути один одного. А ось разом пограти та попустувати вони вже не могли – занадто велика відстань їх розділяла. Так кожен день чеберяйчики і перегукувались.

Завантажити безкоштовно методику можно звідси:

Діагностична методика День народження Чеберяйчика

Малюнки дітей