Категорія: Цитата тижня

Безцінний дар дошкільного Дитинства: творча  ініціатива, некапризна  воля, спокійна віра в свої можливості

Безцінний дар дошкільного Дитинства: творча  ініціатива, некапризна  воля, спокійна віра в свої можливості

 Видатний сучасний психолог В.І. Слободчиков, в описі базових педагогічних позицій на ступені дошкільної освіти, привертає увагу на особливості дій Дорослого в його взаєминах з дошкільнятами.

Автор запропонував зобразити дитячо-дорослі відносини схематично (стрілочками в схемі вказано основний вектор ініціативи в цих відносинах).

                       Дорослі    ⇒   Дошкільники

Основна ініціатива у взаємодії з дошкільнятами належить дорослому, який, залучаючи дитину в нові сфери спільного життя, буквально вирощує в дитячому організмі тілесні  та душевні здібності, що дозволяють дитині  брати участь у спільному житті з дорослими.

Посвята, запрошення, включення, допущення дитини в різні сфери життя – це основна робота дорослих в спільному житті з дошкільнятами.

Звісно, що і спонукання (пробудження) до кожної нової області життя, дій, почуттів, думок, і керівництво (буквально: водіння рукою, за руку), і повнота самостійності (не кажучи вже про повноту відповідальності) практично ніколи не належать самій дитині.

Від повної безпорадності й залежності до часткової, але вже неабиякої самостійності – такий шлях проходить дитина від народження до порога школи. І якщо для дорослих (батьків) самостійність як здатність залишатися самим собою в будь-яких життєвих обставинах, свобода від зовнішніх впливів і примусів – пріоритетна культурна цінність, то наприкінці дошкільного дитинства дитина може знайти безцінний дар: творчу ініціативу, некапризну волю, спокійну віру в свої можливості, яку не слід плутати з самовпевненістю.

Це вікова норма розвитку дошкільнят. Яскраві прояви цих здібностей спостерігаються в дитячій грі – своєрідної школі талановитості, ініціативності, самостійності, самовладання дошкільнят [Слободчиков, с. 21].

Джерело:

Слободчиков В.И. Антропологический образ педагога-детоводителя //  Сборник материалов международной научно-практической конференции «Социализация человека в современном мире в интересах устойчивого развития общества : междисциплинарный подход. – Калуга, 18-20 мая 2017. – С. 15-23.

Люби свою дитину будь-якою

 

Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, невдахою, дорослою.

Спілкуючись з нею – радій, бо дитина – це свято, яке поки що з тобою.

Януш Корчак,
видатний польський педагог, письменник, громадський діяч.

Як створити особистий простір дитини або що таке «халабудна педагогіка»?

Нова стаття проф. Катерини Крутій про необхідність збереження особистого простору дитини.

Цитата: “Слід застерегти дорослих від настирливого «педагогічного свербежу»  – прибрати, скласти, сховати те, що на їхню думку є порушенням візуального простору: «Прийде методист і скаже, що в групі безлад, стоїть якийсь курятник посередині групи». Поки ми не повернемось до аксіоми –  передусім природні інтереси й активність дитини – будемо розглядати фото європейських дитячих садочків і  виправдовувати себе – «у нас такого не може бути».

Навіть підростаючи, діти не перестають будувати «укриття» з підручних матеріалів, і вже не тільки у приміщенні, а й на майданчику, на дачі, у сквері, навіть на деревах. Дітям дуже подобаються  «гніздечка» на деревах (діти кажуть «буду гніздуватись»). До речі, часто-густо дизайнери  вишукують можливість зберегти в проекті дерева, які потім можна буде «прив’язати»  до планування дитячого майданчика, передбачаючи саме «гніздування» дітей на гілках”.

Стаття проф. К. Крутій Халабудна педагогіка

Треба, щоб на уроці душа з душею говорила

Багато авторитетних педагоги кажуть:

“Ми користуємося вашими методами: шепочимось із дітьми на уроках, використовуємо ваші техніки”. А метод не в тому, щоб шепотітися, а треба, щоб на уроці душа з душею говорила.

У багатьох вчителів це губитьсяся, вони звертають увагу тільки на технологію і думають, що працюють “за Амонашвілі”.

Суха технологія вбиває серце і любов. А треба навпаки: спочатку внутрішній рух, а потім методи і технології.

Філософія виражається не в прийомах, а в підтексті. У цьому секрет гуманної педагогіки: головне – добрий посил дитині, а не будь яка нехай навіть найкраща методика”.

Шалва Амонашвілі

Як не втратити потенціал Дитинства?

Важливий факт: якщо людство живе на планеті більше 50 тисяч років (не вдаючись у новітні знахідки археологів 🙂 ), то впродовж тисячоліть змінилось майже 1600 поколінь.

Із них: 1100 – провели життя в печерах; 800 поколінь – використовують вогонь; 400 –  енергію тварин; 300 – володіють енергією води та вітру; 150 – здійснюють ефективний зв’язок поколінь завдяки писемності (з них 12  – через друковане слово); 16 –  користуються порохом; 8 – вимірюють час; 6 – використовують штучні джерела енергії; 4 – користуються електромоторами; 2 – володіють атомною енергією, реактивної авіацією, телебаченням, лазерами, антибіотиками. І лише одне покоління використовує персональні комп’ютери та Інтернет. Зауважимо, що з-поміж користувачів, як відомо, значну питому вагу мають дошкільники і молодші школярі.

Висновок:

Сучасна дитина є частиною «дитячої культури Всесвіту», тому що є членом суспільства, всі покоління якого, незалежно від бажань і можливостей, уже вступили в активну стадію багатовимірного процесу глобалізації.

Вочевидь, щоденно, коли нам, дорослим, не вдається створити можливості допомогти дітям раннього віку зреалізувати свій потенціал, ми дещо втрачаємо для досягнення миру і розвитку людської особистості.

Мрії, друзі, ігри – все це здається несерйозним на тлі корисних освітніх занять …

“Сьогодні, на жаль, життя багатьох дітей позбавлено подій. Батьків хвилює тільки майбутнє дитини. Вони наполегливо вирощують її майбутнє, не звертаючи уваги на природний стан теперішнього.

Дорослі притягли до свого дому закони соціальності, і це повсюдно: вдома дитину тренують за законами школи, дивляться на неї очима вчителів або потенційних роботодавців.

Це не рідні очі”.

Тетяна Бабушкіна. Що зберігається в кишенях дитинства.

Книгу можна почитати тут:

http://setilab.ru/modules/article/view.article.php/189/c24

Радій, бо дитина – це свято, яке поки що з тобою

Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею – радій, бо дитина – це свято, яке поки що з тобою.

Януш Корчак,
видатний польський педагог, письменник, громадський діяч.

У брехливих батьків виростають брехливі діти

             Художниця – Nino Chakvetadze’s

“Якщо дитина бреше, вона або вас боїться, або вас же й копіює.
У брехливих батьків виростають брехливі діти.

Якщо ви хочете чути від своєї дитини правду, не брешіть їй! ”

 

Олександр Нілл.

“Саммерхілл – виховання свободою”

Дуже швидко у нас будуть юні вчені та старі діти

«Якщо ви хочете виховати розум вашого учня, виховуйте сили, якими він повинен управляти.

Постійно вправляйте його тіло; робіть його здоровим і сильним; нехай він працює, діє, бігає, кричить; нехай завжди перебуває в русі; нехай буде він людиною за силою, і незабаром він стане ним по розуму … Якщо ми хочемо перекрутити цей порядок, то отримаємо скоростиглі плоди, в яких не буде ні зрілості, ні смаку, які не забаряться зіпсуватися: у нас будуть юні вчені та старі діти».

Філософ Жан-Жак Руссо (17 ст.)