Так хто реформує школу? Міністр зі своєю програмою? Або я зі своїми особистими істинами?

Інтерв”ю з Шалвою Амонашвілі

Запитання: Як Ви вважаєте, чому всі державні реформи в освіті не виправдовують очікувань?

Відповідь: Я Вам скажу. Всі реформи починаються не там, де вони повинні бути розпочаті, а там, де вони з самого початку приречені на провал. Реформа починається тільки з вчителя.
Якщо я – поганий учитель, дайте мені кращі програми, у що вони перетворяться в моїх руках? Якщо я хороший учитель, дайте мені погані програми, що я з ними зроблю?
Спробуй побачити методику по-своєму, і віддай самого себе дітям. Так хто реформує школу? Міністр зі своєю програмою? Або я зі своїми особистими істинами?
Треба виховувати вчителя – мислячого, творчого, вільного. Не лаяти вчителів, а підняти їх. Це ж художники життя. Нинішні вчителі малюють середину 21 століття.
                                                                                                    Шалва Амонашвілі

Виховання – вигодовування, випещування чи напрямок серцю та розумові?

“Виховувати [дитину] не означає тільки вигодувати і випестувати, але й дати напрямок серцю та розумові”.
Віссаріон Бєлінський (1811-1848 р.р.)

Суха технологія вбиває серце і любов. Спочатку внутрішній рух, а потім методи і технології.

“Часто-густо авторитарні педагоги кажуть: “Ми користуємося вашими методами: шепочемось із дітьми на уроках, використовуємо ваші техніки”.
А метод-то не в тому, щоб шепотітися, а треба, щоб на уроці душа з душею говорила.
У багатьох вчителів це втрачається, вони звертають увагу тільки на технологію і думають, що працюють “за Амонашвілі”. Суха технологія вбиває серце і любов.
А треба навпаки: спочатку внутрішній рух, а потім методи і технології. Філософія виражається не в прийомах, а в підтекстах.
У цьому секрет гуманної педагогіки: головне – добре посилання дитині, а не якась нехай і навіть найкраща методика”.

Шалва Амонашвілі

Можете вважати себе Провідником дитини до цілого пласту її майбутнього життя

Раджу почитати: 
“Із самого дитинства я замислювалась, чому дорослий відміряє дитині так скупо те, чим щедро сам користується: «Не обпечись, не промокни, не стій на вітрі …». Щодня розкидані заборони на найнасущніше … Виховуючи в собі ці правила техніки поведінки, цю досконалість Сальєрі, ми позбавляємось моцартівського цілісного бачення і можливості жити в присутності Таємниці.
   І якщо у вас у самих є сили і мужність у дорослому віці подолати заборони дорослих, які вас оточують, то можете вважати себе Провідником дитини до цілого пласту її майбутнього життя”.
Бабушкина Т. ЧТО ХРАНИТСЯ В КАРМАНАХ ДЕТСТВА

http://setilab.ru/modules/article/trackback.php/189

Дайте дитині свободу!

«Щоб виховати дитину, – треба її знати, щоб її знати, – треба за нею спостерігати, а щоб за нею спостерігати, – треба дати їй свободу».
Марія Монтессорі

Якщо ви хочете чути від своєї дитини правду, не брешіть їй

“Якщо дитина бреше, вона або вас боїться, або вас же копіює.
У брехливих батьків виростають брехливі діти.

Якщо ви хочете чути від своєї дитини правду, не брешіть їй!”

Олександр Нілл, Саммерхілл – виховання свободою.

Використано: 

https://www.facebook.com/ufilev

ШКОЛА ДЛЯ ЗВІРЯТ

Є над чим замислитись…

Одного разу звірі вирішили придумати щось видатне, щоб гідно розв’язувати проблеми сучасного світу. Тож організували для себе школу.

Постановили вони пройти курс навчання, який би складався з бігу, влізання нагОру, плавання та літання. Щоб зробити впровадження такого курсу легшим, звірі ухвалили, що кожний вчитиме все, що є у програмі.

Качка була досконалою в плаванні, вочевидь, краще, аніж її вчитель, однак, вона мала лише задовільну оцінку з літання і двійку із бігу. Оскільки вона погано бігала, то залишалася після уроків і занедбала плавання, бо тренувалася в біганні. Це тривало доти, доки її лапи з перетинками не натерлися і вона не дістала з плавання лише “задовільно”. Проте задовільна оцінка в школі була лише оцінкою і цим ніхто не переймався, окрім самої качки.

Кролик бігав краще за всіх у класі, проте отримав нервовий зрив, коли намагався навчитися плавати.

Білка чудово спиналася будь-куди, аж поки її не спіткало розчарування на уроках літання, коли учитель сказав їй злетіти на вершечок дерева, а вона вміла лише з вершечка на землю. Білка дуже втомилася, тому отримала трійку зі стрибання, двійку з бігу.

Орля було «важкою дитиною», і не дуже дисциплінованою. На уроках зі спинання воно перемагало всіх, коли треба було дістатися на вершечок дерева, але діставалося воно туди власним способом.

Наприкінці навчального року нерозумний вугор, який дуже добре вмів плавати, а також бігати наввипередки, спинатися і навіть трохи літати, отримав найкращий атестат, його похвалили і поставили за приклад для наслідування іншим.

Степові собаки перестали відвідувати школу і забрали гроші, оскільки дирекція не включила до переліку дисциплін викопування і закопування.

Вони віддали своїх дітей на навчання до борсука, а згодом домовилися з дикими кабанами та кротами організувати приватну школу.

д-р Джордж Х. Рівіс за книгою «Курячий бульйон для душі»

(переклав з англійської Олег Покальчук)

Закони працездатності в дітей дошкільного та молодшого шкільного віку

Закони працездатності

в дітей дошкільного та молодшого шкільного віку

 Навчання – це праця

У дітей дошкільного та молодшого шкільного віку співвідношення фізіологічних витрат на розумову і м’язову діяльність не таке, як у дорослих.

Мозок дітей дошкільного та молодшого шкільного віку має відносно більші розміри, а ступінь залучення мозкових структур у вирішення будь-якого завдання істотно вище, оскільки ці структури ще не навчилися працювати найбільш економно.

М’язи дітей значно менше за масою (всього близько 28%) і до того ж не здатні розвивати таку високу потужність, як у дорослих. Тому в процесі розумової діяльності діти можуть приблизно на 50% збільшувати швидкість обмінних процесів (тобто робота мозку у дітей в 4-5 разів більше фізіологічно напружена, ніж у дорослих), а при м’язовій напруженості – не більше ніж в 4-5 разів (400-500%, тобто в 2-3 рази менше, ніж у дорослих).

Іншими словами, розумова робота для дітей фізіологічно «дорожче», ніж для дорослих, а фізична, навпаки, «дешевше» [с.107].

Джерело: 

Сонькин В. Д. Законы растущего организма : пособие для учителя / В. Д. Сонькин. — М. : Просвещение, 2007.— 160 с.

Безцінний дар дошкільного Дитинства: творча  ініціатива, некапризна  воля, спокійна віра в свої можливості

Безцінний дар дошкільного Дитинства: творча  ініціатива, некапризна  воля, спокійна віра в свої можливості

 Видатний сучасний психолог В.І. Слободчиков, в описі базових педагогічних позицій на ступені дошкільної освіти, привертає увагу на особливості дій Дорослого в його взаєминах з дошкільнятами.

Автор запропонував зобразити дитячо-дорослі відносини схематично (стрілочками в схемі вказано основний вектор ініціативи в цих відносинах).

                       Дорослі       Дошкільники

Основна ініціатива у взаємодії з дошкільнятами належить дорослому, який, залучаючи дитину в нові сфери спільного життя, буквально вирощує в дитячому організмі тілесні  та душевні здібності, що дозволяють дитині  брати участь у спільному житті з дорослими.

Посвята, запрошення, включення, допущення дитини в різні сфери життя – це основна робота дорослих в спільному житті з дошкільнятами.

Звісно, що і спонукання (пробудження) до кожної нової області життя, дій, почуттів, думок, і керівництво (буквально: водіння рукою, за руку), і повнота самостійності (не кажучи вже про повноту відповідальності) практично ніколи не належать самій дитині.

Від повної безпорадності й залежності до часткової, але вже неабиякої самостійності – такий шлях проходить дитина від народження до порога школи. І якщо для дорослих (батьків) самостійність як здатність залишатися самим собою в будь-яких життєвих обставинах, свобода від зовнішніх впливів і примусів – пріоритетна культурна цінність, то наприкінці дошкільного дитинства дитина може знайти безцінний дар: творчу ініціативу, некапризну волю, спокійну віру в свої можливості, яку не слід плутати з самовпевненістю.

Це вікова норма розвитку дошкільнят. Яскраві прояви цих здібностей спостерігаються в дитячій грі – своєрідної школі талановитості, ініціативності, самостійності, самовладання дошкільнят [Слободчиков, с. 21].

Джерело:

Слободчиков В.И. Антропологический образ педагога-детоводителя //  Сборник материалов международной научно-практической конференции «Социализация человека в современном мире в интересах устойчивого развития общества : междисциплинарный подход. – Калуга, 18-20 мая 2017. – С. 15-23.

Люби свою дитину будь-якою

 

Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, невдахою, дорослою.

Спілкуючись з нею – радій, бо дитина – це свято, яке поки що з тобою.

Януш Корчак,
видатний польський педагог, письменник, громадський діяч.