Архіви позначок: Жан-Жак Руссо

Дайте дитинству дозріти в дітях, або хто такі “Скоростиглі діти”

Свого часу  Жан-Жак Руссо (1712-1778),  французький філософ-просвітитель, політичний мислитель, письменник, поет, драматург, теоретик мистецтва, який своїми творами заклав фундамент радикальної і масштабної реформи педагогіки XVIII – XIX ст., писав: “Природа хоче, щоб діти були дітьми, перш ніж бути дорослими. Якщо ми хочемо порушити цей порядок, ми зробимо скоростиглі плоди, які не матимуть ані зрілості, ані смаку і не забаряться зіпсуватися: у нас вийдуть юні доктора і старі діти. У дітей своя власна манера бачити, думати і відчувати, і немає нічого необачного, як бажати замінити її нашою … Дайте дитинству дозріти в дітях“.

Джерело: Из книги «Эмиль, или О воспитании», 1762 год

Кащенко Всеволод Петрович (1908 г.), видатний педагог і дефектолог, орендував будинок в Москві з метою створення школи-санаторію для «виняткових» дітей. На думку Кащенко В.П., до розряду «виняткових» потрапляють не тільки діти з інтелектуальними або фізичними порушеннями, а й «обдаровані», а також «скоростиглі» діти.
Кащенко називав «скоростиглими» дітей, які виховувалися в умовах надмірної стимуляції з боку дорослих.
Чинниками, що викликають «скоростиглість»,  за В.П.Кащенко, є: раннє навчання, постійне «зайняття» дитини дорослими.
До корекції дитячої скоростиглості  В.П.Кащенко відносить такі підходи: змінити виховання; відмовитися від «зайняття» дитини дорослими; менше панькатися з дитиною, виховувати; не заважати, не перешкоджати і штучно не прискорює природний розвиток; педагог – обережний лікар.

Джерело: Кащенко В.П. Педагогическая коррекция: Испр. недостатков характера у детей и подростков: Кн. для учителя. – 2-е изд.—М.: Просвещение, 1994.—223 с.

 

 

«Пудинґова голова», або як убезпечити малюка від падіння

Були часи, коли термін «дитячий капелюшок» позначав  лише шматок тканини без будь-якого міцного каркаса, який прикривав голову малюка. Це скоріше були навіть не капелюшки, а звичайні ковпаки. Згодом вони почали перетворюватись у набиті повстю шапки, які повинні були захищати тім’ячко малюка під час випадкового падіння.

Певним захистом від сильних ударів був щільно набитий головний убір під назвою «пудинґ», який нагадував ковбасу з тканини, яка була навкруги голови дитини подібно краю капелюха і підтримувалась ременем, що проходив через верхівку і зав’язувався під підборіддям.

Малюк у «пудинґу», який погойдується на межі між раннім дитинством і дитинством, був настільки яскравим образом, що навіть з’явилась метафора – для будь-якого малюка в такому чудернацькому капелюсі –  словосполучення «пудинґова голова».

«Пудинґи» вважались амортизаторами, абсолютно необхідними для немовляти, який тільки-но навчається ходити.

Повний текст статті проф. Катерини Крутій:

Стаття Крутій К. Пудингова голова

 

Дуже швидко у нас будуть юні вчені та старі діти

«Якщо ви хочете виховати розум вашого учня, виховуйте сили, якими він повинен управляти.

Постійно вправляйте його тіло; робіть його здоровим і сильним; нехай він працює, діє, бігає, кричить; нехай завжди перебуває в русі; нехай буде він людиною за силою, і незабаром він стане ним по розуму … Якщо ми хочемо перекрутити цей порядок, то отримаємо скоростиглі плоди, в яких не буде ні зрілості, ні смаку, які не забаряться зіпсуватися: у нас будуть юні вчені та старі діти».

Філософ Жан-Жак Руссо (17 ст.)