Архіви категорій: Монографії, статті проф. К.Крутій

Вітагенний досвід як чинник збереження психологічного здоров’я дитини дошкільного віку

Залишити відповідь

Заняття є і залишається основною організаційною формою освітнього процесу в ЗДО, отже, виявлення критеріїв обґрунтованості розробки і побудови заняття на вітагенній основі (від лат. vita – життя) є важливою умовою подолання здоров’явитратного характеру освіти взагалі та дошкільної зокрема.

Аналіз досліджень сучасних психофізиологів (В.Ф.Базарний, М.М.Безруких та ін.) доводить, що стан здоров’я дошкільників багато в чому визначається не нормуванням навантаження, а психологічними чинниками.
Перевантаження нервової системи дошкільника виникає не тоді, коли дитині пропонують занадто багато завдань, а коли відсутня внутрішня мотивація до будь-якої діяльності.

Такий підхід дозволяє визначити в якості домінуючого чинника вітагенної обґрунтованності заняття дотримання принципу  природовіповідності, який розуміється як відповідність освітнього процесу базовим потребам і психофізіологічним можливостям дитини. Він передбачає використання освітніх технологій особистісно-орієнтованого характеру. Ми розуміємо вітагенну дошкільну освіту як урахування життєвого досвіду дитини.

Сутність вітагенної освіти (ідея була висунута А.С. Бєлкінім) полягає в тому, що той, хто навчається, є повноправним учасником освітнього процесу за умови, якщо освіта спирається на його життєвий досвід, який розглядається в якості важливого джерела розвитку. Привласнений досвід дитини відображає її життєву позицію, а зміст дошкільної освіти, яку вона засвоює, накладається на досвід, поєднується з ним.

Повний текст статті проф. Катерини Крутій Можна безкоштовно завантажити тут:

Стаття Крутій Вітагенні технології

 Дерево пустушок,  або Як запровадити гарну традицію в дитячому садочку

Залишити відповідь

Автор – проф. Катерина Крутій

Дитина смокчить пустушку. Рано чи пізно питання як відучити малюка від пустушки постане як перед матір’ю, так і перед вихователями в групі, куди прийде дитина.  Зауважу, що із власного досвіду знаю, що європейські матусі вже давно користуються плодами чудової ідеї та не змащують гірчицею пустушку, щоб відучити малюка від пустушки. Майже в будь-якому великому європейському місті можна знайти так зване Дерево пустушок.

Що ж це таке – Дерево пустушок?

Дерево пустушок служить для полегшення відлучення від пустушки малюків. Воно може бути цілком реально існуючим деревом і перебувати в будь-якому парку, або сквері. Можна також віднайти це символічне дерево, яке встановлено в закритих приміщеннях.

Перше Дерево пустушок з’явилося в Данії. Найстаріше з подібних дерев знаходиться на данському острові Туро (йому майже 100 років!). У сучасній Данії подібні дерева розташовано в національних парках і парках розваг (наприклад, у Тіволі-парку в Копенгагені).

На думку європейських стоматологів, діти повинні до 2-х років життя бути повністю відучені від пустушки, в іншому випадку це може призвести до порушення прикусу, збільшити ризик розвитку карієсу і простудних захворювань.

Відомий український педіатр Є.Комаровський дотримується трохи іншої думки. Більш детально можна ознайомитись тут:

https://shablienko.livejournal.com/662623.html

http://www.komarovskiy.net/knigi/pustyshka.html

http://www.o-krohe.ru/komarovskij/pustyshka/

Як підготувати свято прощання з пустушкою, започаткувавши традицію в дитячому садочку?

 Звісно, що будь-які батьки, донечка чи синочок яких ніяк не може розпрощатися з улюбленою пустушкою, залюбки приведуть свою малечу на свято прощання з пустушкою. Чому не започаткувати традицію в дитячому садочку і не віднайти на території невисоке дерево для такого заходу? Коли малюк готовий розлучитися з пустушкою, сім’я (або декілька родин) приходить до дерева, влаштовується радісна церемонія прощання і переходу на новий рівень – життя без пустушки.

Так, у німців є  така традиція добрих справ – приїжджаючи до дерева, вони приносять 20 євро (шухлядка на дереві) для діток, хворих на рак (дерево з пустушок знаходиться на території медичного університету, це ідея університетського медичного центру).

Пропоную розвинути ідею для наших реалій – звернутись до медичних закладів, де є дитячі відділення, і проводити церемонію там, або запропонувати дитині подарувати (віддати) маленьку іграшку іншим діткам. Це буде на кшталт буккроссінґу, але буде мати свою назву «Подаруй свою іграшку» (share your toy). Такий обмін іграшками можна зробити і в приміщенні дитячого садочку на першому поверсі: на поличку поставити свою іграшку, а якщо сподобалась інша – взяти, погратись нею, потім принести, або залишити собі і не повертати. На цьому принципі заснований будь-який обмін у Європі – книжками, іграшками, одягом тощо.

Прощання з пустушкою має бути добровільним

Під час своєрідного ритуалу дитина побачить, як інші залишають тут свої пустушки.  Для  розставання зі своєю пустушкою в ігровій формі дитині слід надати можливість самій підвісити її на гілку дерева. Після цього малюк отримує невеличку іграшку (може бути варіант «Подаруй іграшку» (share your toy). Прощання з пустушкою і її підвішування на дерево може відбуватись у присутності Феї пустушок (Чарівниці, Чеберяйчика або іншого героя (персонажа). Обов’язково той, хто буде виконувати роль Феї пустушок, повинен добре розумітись на психо-фізіологічних особливостях дітей раннього віку, не рекомендую до подібних свят залучати професійних актрис чи акторів. Фея пустушок також вручає дитині подарунок після того, як малюк попрощається з пустушкою.

Головна умова участі в запропонованому ритуалі – будь то організоване свято, дійство за участю феї або просто спільний похід батьків до Дерева пустушок – прощання з пустушкою має бути добровільним.

Отже, необхідно підготувати дитину до цієї події, заздалегідь розповівши їй про розставання з пустушкою. Пропоную версію: пустушка має  повернутися до своїх сестер і братів на казкове Дерево пустушок, або вона потрібна іншому малюкові, який забере її собі.

Якщо дитині важко обрати варіант, скажіть, що можна буде відвідувати улюблену пустушку в цій казковій країні.

Давайте вивчати досвід інших,

створювати своє та запроваджувати найкраще

Статтю для роботи можна безкоштовно завантажити тут:

Дерево пустушок. Ст. К.Крутій

Не забувайте робити посилання на сайт!

 

#Флешмоб_Збережемо_ялиночку

Пропоную статтю-огляд про зимових персонажів, які найчастіше з”являються на дитячих святах. Чи доречні вони, чия це традиція? Чи все ж таки залишити всіх та не  чіпати традиції?

У статті також запропонована порівняльна таблиця особливостей Діда Мороза, Санта Клауса та Святого Миколая – що спільного, а що різнить.

Катерина Крутій

МАЙЖЕ  ВСЕ  ПРО  СВЯТОГО МИКОЛАЯ, ДІДА  МОРОЗА,  САНТА КЛАУСА ТА  ЇХНІХ  РОДИЧІВ, або КОЛИ БУДЕМО СВЯТКУВАТИ ЗА УКРАЇНСЬКИМИ ТРАДИЦІЯМИ?

Пам’ятаємо з дитинства чарівне свято — Новий рік. Святково при­крашена ялинка вабить дивовижністю й казковістю, а біля неї всіх вітають Дід Мороз і Снігуронька. Звідки ж до нас прийшов Дід Мороз? І чому навколо бачимо переважно зображення Санта Клауса,  а ще рідше – Святого Миколая?

Статтю можна безкоштовно завантажити звідси:

Стаття проф. Крутій К.Л. Дід Мороз та родичі

Як не вбити пасіонарія?

Залишити відповідь

Пасіонарій чи дитина з «синдромом дефіциту уваги та гіперактивності»?

На основі аналізу енциклопедичних, довідкових видань і наукових праць пропоную робоче визначення терміну:

пасіонарність дитини – це комплекс особистісних якостей (енергійність, ініціативність, упертість, внутрішнє непереборне прагнення до активності), які забезпечують їй домінування в групі, здатність до спілкування з позиції борця й переможця, до реалізації нестандартного стилю поведінки у грі, під час спеціально організованої або самостійної діяльності.

В умовах зниження активності особистості науковці та педагогічні працівники все більше уваги приділяють вихованню дітей, котрим притаманні пасіонарні якості, які є яскравою протилежністю пасивним дітям. Проте вони потребують не менше уваги під час освітнього процесу, оскільки від спрямованості виховних впливів фахівців освіти, інтеграції їх зусиль з батьками залежить, ким стане дитина: керівником, провідником, будівничим чи бунтарем, руйнівником, радикалом; творцем системи чи її гвинтиком.

Зазначу, що відповідно до теорії Льва Гумільова, у великій вибірці частка пасіонаріїв буде складати таку пропорцію 15:70:15. У контексті проблематики статті, припускаємо, що 15 % – це пасіонарні (наденергійні) діти, 70 % – персистентні (помірно енергійні, гармонійні), 15 % – субпасіонарні (енергодефіцитні).

Класики педагогіки, сучасні вчені доводять важливість збереження в дітей пасіонарних якостей, отже, необхідно науково обґрунтовувати та запроваджувати інноваційні форми й методи виховання таких дітей.

Використана  ілюстрація Norman-Rockwell.

Повний текст статті можна прочитати тут:

http://education-ua.org/ua/component/content/article/12-articles/1259-yak-ne-vbiti-pasionariya

Структура чотирикомпонентного заняття (автор моделі проф. К.Крутій)

Залишити відповідь

                               Матеріали до лекції та практичних занять                                         із дидактики дошкільної освіти

 Вимоги до заняття, яке ґрунтується на чотирикомпонентному підході (автор моделі – проф. Катерина Крутій)

 Джерело:

Крутій К.Л. Сучасне заняття з дошкільниками: традиції чи інновації? Монографія. — Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2009.  160 с.

Попередження! При копіювання обов”язкове посилання на автора!

Матеріали можна безкоштовно завантажити тут:

Структура заняття за К.Л.Крутій

Презентація альтернативної програми “STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт”

Залишити відповідь

Можна безкоштовно завантажити       презентацію, обкладинку та логотип                      до альтернативної програми     “STREAM-освіта,                                                         або Стежинки у Всесвіт” (формування культури інженерного мислення дошкільників)

     Науковий керівник  – проф. К.Крутій

Обкладинка на Програму

Презентація STREAM програми Виступ Крутій 2 день

Матеріали 1 дня семінару “STREAM-освіта дошкільників”

Залишити відповідь

Стаття Крутій К.Л. Dv_2016-01

1 Виступ Крутій К.Л. 1 день

Фільм до презентації

Крутій К.Л. STREAM-лабораторія в ЗДО

Дизайн-освіта для дошкільників

STEM-освіта Кроки розвитку в Україні

STREAM- лабораторія як новий елемент предметно-розвивального середовища закладу дошкільної освіти

Залишити відповідь

Запропоновано статтю, у якій розкрито такі питання:

  • Коротко про STREAM-освіту.

  • Розподіл напрямів роботи за альтернативною програмою «STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт».

  • Вимоги до розташування осередків активності.

  • Що таке STREAM- лабораторія?

  • Завдання STREAM-лабораторії.

  • Види лабораторій, які доречні в дитячому садку.

Наведемо, на нашу думку, найбільш яскравий приклад дитячого сприйняття Всесвіту, а саме — одне з ранніх дитячих спогадів Ніколи Тесли (народився в 1856 р.), власноруч записане ним у віці вісімдесяти років для дванадцятирічної доньки його близького друга, пов’язане з такою подією:

“У морозний січневий вечір, коли сутінки ледь-ледь згустилися і в будинку ще не запалювали вогню, шестирічний Нікола грав із чорною кішкою. Однак забава була перервана надзвичайним явищем, що здалось дивом не тільки дитині. Спина кішки несподівано освітилося смугою блакитного світла, а дотик до неї викликало сніп іскор. Батько і мати Ніколи стояли як зачаровані.

— Припини грати з кішкою, — вимовила, нарешті, мати, — а то можеш викликати пожежу.

Батько хлопчика, який мав зазвичай відповідь на будь-яке питання, не зміг пояснити це незрозуміле явище, але сказав, що, мабуть, це електрика, і схоже на те, що буває під час грози. Електрика? Хлопчик уперше почув це слово, але казкове явище запам’яталося на довгі роки”.

 Чи не в цей вечір виник інтерес Тесли до незрозумілого явища, що змусило його віддати вивченню електрики вісімдесят років життя?

Завантажити безкоштовну нову інформацію можна тут:

К.Крутій STREAM-лабораторія в ЗДО

Частина 2. Експериментування як засадничий метод формування природничо-наукових уявлень у дошкільників

Залишити відповідь

Природничо-наукова освіта дошкільників має здійснюватися як оволодіння різноманітними знаннями і головне — способами пізнавальної діяльності.

Саме ці проблеми мають знайти своє відбиття у змісті основ знань природничих наук, які пропонуються дітям дошкільного віку за програмою “Дитина в дошкільні роки” та програмою “STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт” (формування інженерної культури мислення в дошкільників).

 Пропоную  Частину 2.  

Експериментування як засадничий метод формування природничо-наукових уявлень у дошкільників

У системі дошкільної освіти пріоритетними будуть лише ті методи і форми, які розвивають у дітей здатність до початкових форм узагальнення, умовиводів, абстракції.

Цим методом є експериментування.

 Відкриття в закладі дошкільної освіти лабораторії (експериментаріума), яка оснащена необхідним обладнанням і матеріалами, дає можливість педагогу:

  • працювати з дітьми малими групами (по 6–8 осіб) за інтересами;

  • використовувати матеріали, які часто використовуються в групі за великої кількості дітей;

  • не обмежувати дитину в діяльності з гігієнічних міркувань (“забруднишся”, “проллєш”…).

Спільна діяльність вихователя з дітьми в дитячій лабораторії організовується щотижня: з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку — до 20 хвилин, з дітьми старшого дошкільного віку — до 25 хвилин).

Для посилання:

Крутій К. Л. Природничо-наукова освіта дошкільників: блоково-тематичне планування на засадах інтеґрації та методичні поради. Зима-біло- сніжка / К. Л. Крутій, І. Б. Стеценко. — Запоріжжя : ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2017. — 124 с. : вкл. + DVD-диск. — Бібліогр.: в кінці розділів. – С. 18-21.

Завантажити статтю можна тут:

Частина 2. Експериментування як засадничий метод формування природничо-наукової освіти дошкільників

Новий Закон України «Про освіту» : які зміни очікують на дошкілля?

Залишити відповідь

Стаття Н.Гавриш, К.Крутій

Прийняття і затвердження основного державного освітянського документу відбувалося в надзвичайних умовах: процеси реформування та модернізації зачепили всі рівні і ланки вітчизняної освіти. Загальний рух у галузі освіти протягом останнього десятиріччя  можна порівняти з рухом човна  у штормову погоду: кидання з боку  бік у просторі не завжди упорядкованих і оправданих новацій, накриття височезними хвилями начебто прогресивних ідей, що неодноразово розбивались об реалії неготовності щодо їх втілення, залишаючись від того лише на рівні декларування.  Люди втомилися від бурхливих змін, але прагнуть не спокою, а усталеності принаймні в ключових орієнтирах: куди рухатися, що з того, що традиційно виступало інструментами реалізації освітніх завдань, варто залишити, а що з інновацій гідне поширення. Саме тому освітяни з нетерпінням очікували підписання Президентом Закону «Про освіту» як дороговказу здійснення педагогічними колективами освітньої діяльності протягом наступних років.

Для цитування:

Крутій К., Гавриш Н. Новий закон України «Про освіту» : які зміни очікують на дошкілля? // Дошкільне виховання. – 2017. – № 11. – С. 2-6.

Завантажити звідси:

Dv_2017-11_Gavrysh_Krutiy