Архіви категорій: Новини, події

Експеримент Альберта Бандури «Лялька Бобо» (тема “Виховання дітей дошкільного віку”)

Людину оточує безліч моделей поведінки, за якими вона може  спостерігати: поведінка батьків, однолітків, учителів або навіть героїв телесеріалу. Ці моделі пропонують чоловічі й жіночі варіанти поведінки, за якими людина спостерігає і запам’ятовує, потім імітує. Людина схильна імітувати поведінку людей, які, на її думку, схожі на неї, що нерідко означає — представників тієї ж статі.

Теорія Альберта Бандури 1977 року — одна з найвпливовіши теорій пізнання у психології. Згідно з нею, набута поведінка – результат не тільки винагород або підкріплень, а й спостере жень за іншими людьми. На думку Бандури, люди засвоюют; моделі поведінки на основі спостережень за поведінкою люде: з їхнього оточення.

Доктор Альберт Бандура (Стенфордський університет)  запропонував альтернативний і більш комплексний погляд на соціальний тиск, що сприяє засвоєнню моделей поведінки. Його підхід є сучаснішим і дотепер вважається доцільним.

Теорія Альберта Бандури (1977 року) — одна з найвпливовіших теорій пізнання у психології. Згідно з нею, набута поведінка – результат не тільки винагород або підкріплень, а й спостережень за іншими людьми. На думку Бандури, люди засвоюють моделі поведінки на основі спостережень за поведінкою людей з їхнього оточення.

      ЕКСПЕРИМЕНТ «ЛЯЛЬКА  БОБО»

На підтвердження того, що діти спостерігають за поведінкою людей навколо й імітують її, Альберт Бандура провів знаменитий експеримент «Лялька Бобо».  У результаті науковець з’ясував, що діти, які спостерігали агресивні моделі поведінки, більше імітували ставлення де ляльки Бобо, ніж діти контрольної групи, які спостерігали не агресивні моделі поведінки. Крім того. Бандура завважив, що дівчатка, які спостерігали агресивну поведінку, схилялися до вербального прояву агресії до ляльки жіночої статі й до фізичного прояву агресії до ляльки чоловічої статі.

Хлопчики були більш схильними до імітації фізичної агресії ніж дівчатка, і частіше повторювали моделі ставлення до ляльки їхньої статі, порівняно з дівчатками.

За рахунок експерименту «Лялька Бобо» Бандура продемон­стрував, що діти засвоюють соціальну поведінку, зокрема агре­сію, на основі спостережень за поведінкою інших людей. Екс­перимент Бандури спростував ключову концепцію біхевіоризму відповідно до якої поведінка людини є результатом винагород і підкріплення.

Особливості проведення експерименту «Лялька БОБО»

В експерименті брали участь тридцять шість хлопчиків і три­дцять шість дівчаток віком від трьох до шести років. Контрольна група складалася з дванадцяти хлопчиків і два­надцяти дівчаток.

Прикладом для наслідування слугували один дорослий чоловік і одна доросла жінка.

Двадцять чотири хлопчики і дівчинки спостерігали, як жінка і чоловік агресивно нападає на іграшку — ляльку Бобо. Дорослі били ляльку молотком і підкидали в повітря, вигукуючи: «Бух, ба-бах» або «Я тобі дам».

Інша група з двадцяти чотирьох хлопчиків і дівчаток спосте­рігала за неагресивною поведінкою щодо ляльки Бобо.

Третя контрольна група не спостерігала за жодною моделлю поведінки.

Матеріал з кн. Клейнман Пол. Психологія 101: факти, теорія, статистика, тести й таке інше. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. – С.98-101.

 

The Bobo doll experiment А.Bandura

https://www.youtube.com/watch?v=k-fwJSEBpVo

Сучасна інтерпретація експерименту А.Бандури

https://www.youtube.com/watch?v=b51z7gjLMX0

 

Як мовлення впливає на розвиток математичних здібностей?

Роботи професорки Лєвін довели, що та чи інша невербальна здатність також розвивається завдяки мовленню. Наприклад, просторове сприйняття, яке вказує на майбутні досягнення в природничих науках. У ході дослідження Сьюзан Лєвін перевіряла, як «просторова лексика» впливає на розвиток просторового мислення малюків.  Результати виявилися вражаючими.

Діти 2,5 років, які чули більше “просторових” слів, самі частіше їх виголошували,  а діапазон відрізнявся неймовірно – від 4 до 200 слів.

Професорка Лєвін та  її команда виявили, що діти, які чули і вживали більше т.з. просторових слів, набагато краще справлялися з просторовими тестами. Як показали дані, причина не тільки в тому, що вони «розумніщі»: результат був чітко визначений досвідом знайомства з просторової лексикою.

З книги «Тридцять мільйонів слів»

http://www.mann-ivanov-ferber.ru/books/tridczat-millionov-slov/.

Використано  малюнок художника Дональда Золана.

«Розуміння атома – це дитяча гра в порівнянні з розумінням дитячої гри».

Цією фразою знаменитий фізіолог Х.Хогленд підкреслив глибоку повагу дорослих – дослідників дитинства – до головної діяльності цього віку – ігрової.

Аналіз нетрадиційних підходів до розвитку мовлення та навчання читання дітей дошкільної та початкової ланок освіти

Стаття “НОВА ПАРАДИГМА РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ТА НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОЇ ТА ПОЧАТКОВОЇ ЛАНОК”

Автори – О. В. Вознюк, доктор педагогічних наук, доцент alexvoz@ukr.net

Т. С. Гужанова, кандидат філологічних наук, доцент (Житомирський державний університет імені Івана Франка) gujanova@rambler.ru

У статті на основі міждисциплінарного підходу висвітлено нову парадигму розвитку мовлення та навчання читання дітей дошкільної та початкової ланок. Зроблено висновки, що успіх людини у житті залежить від грамотності, що погіршується, і однією з причин цієї тенденції є фонематична лінгводидактична парадигма сучасної школи. За таких умов виявляється необхідність побудувати цілісну методичну систему навчання дітей грамоті на основі ефективних методів та технологій: глобальний метод, методика раннього навчання грамоті, технологія імовірнісної освіти, педагогічна система раннього розвитку, системно-інформаційний підхід до організації навчально-виховного середовища. Ці методи базуються на психофізіологічних особливостях розвитку дитини, яка на ранніх етапах своєї еволюції сприймає світ цілісно, на рівні правопівкульових механізмів пізнання та освоєння дійсності.Навчання грамоти

Фабрика Нінхаус в м. Зельхем (Нідерланди) для виробництва матеріалів і дидактичних посібників Марії Монтессорі

На фабриці іграшок і посібників Нінхаус Марії Монтессорі в м. Зельхем (Нідерланди)

Перші матеріали, з якими працювала власноруч Марія Монтессорі

Перші матеріали, з якими працювала власноруч Марія Монтессорі

Фабрику Нінхаус в м. Зельхем (Нідерланди) для виробництва матеріалів і дидактичних посібників обрала сама Марії Монтессорі.

Саме ця фабрика задовольнила всі її високі вимоги до якості матеріалу. На території шоу-руму компанією Нінхаус організовано музей Марії Монтессорі, де відвідувачі мають можливість познайомитись із важливими етапами і подіями з життя цієї  видатної жінки, доторкнутися до її педагогічної спадщини. У музеї можна побачити найперший матеріал фабрики, який придумала і з яким працювала власноруч Марія Монтессорі.

Сучасний асортимент фабрики сьогодні налічує більше тисячі найменувань. Щороку фабрика вдосконалює виробництво матеріалів, закуповуючи інноваційні машини і залучаючи найбільш висококваліфікований персонал. Наразі фабрика Нінхаус є світовим лідером у виробництві матеріалів. Якість і 100% знання та дотримання методики – це найголовніші переваги фабрики матеріалів і дидактичних посібників.

Возлюби дитину сильніше, ніж самого себе.

Возлюби Дитину.
Возлюби її сильніше, ніж самого себе.
Увіруй, що Дитина чистіше, краще, чесніше, талановитішша за тебе.
Усього себе віддавай дітям і тільки тоді зможеш іменуватись
Учителем.

Василь Олександрович Сухомлинський

Едьютейнмент: навчання як розвага

 

Нова освітня технологія «Едьютейнмент», або навчання як розвага

 

У теорії і практиці педагогіки дошкільного дитинства термін «едьютейнмент» («Edutainment») поки ще не зустрічається. Тобто з’явилось нове поняття (явище), назви якого немає поки в жодному словнику, незважаючи на те, що його вивченням уже займаються цілком серйозні вчені.

Едьютейнмент є ґібридним поняттям англійського походження (edutainment), яке  було отримано за допомогою злиття двох англійських слів: «education» навчання і «entertainment» – розвага і перекладене на українську мову за допомогою транскрипції. У дослівному перекладі цей термін можна визначити поняттям «навчання розвагою», або донесення певної важливої ​​ідеї, створення динамічних стереотипів, прецедентів, які дозволяють дітям в ситуації реального вибору вчиняти дії автоматично. Є методична небезпека в тому, що, на перший погляд, «навчання розвагою» і «навчаюсь, граючись» – це тотожні технології. Але це не так!

Статтю Катерини Крутій “Едьютейнмент: навчання як розвага” можна прочитати в журналі “Дошкільне виховання”. – 2017. – № 1. – С. 2-6.

Взагалі, я вважаю, що дитяча дружба — це щастя. Якщо це вірна дружба, вона зберігається на все життя…

30 січня 1930 року народився український письменник Всеволод Нестайко! Він присвятив свою творчість дітям.
Ми ж пропонуємо згадати деякі з його цікавих та слушних думок про дитинство, дружбу і життя…
*
Тільки оптимісти зможуть будувати вільну незалежну державу.
*
Коли я став по-справжньому дорослим, мені страшенно захотілося повернутись назад у дитинство – догратися, досміятися, добешкетувати… Вихід був один – стати дитячим письменником. Так я й зробив. І, пам’ятаючи своє невеселе дитинство, я намагався писати якомога веселіше.
*
Я народився в Бердичеві, але коли мені було три роки, батька заарештували. Був голодомор, батько загинув, а мати взяла мене й мою сестру, і ми переїхали в Київ (…) Так я став киянином і відтоді нікуди не виїжджав, навіть окупацію провів у Києві. Потім я їздив і у Париж, і в Берлін, у Будапешт, і не тільки в письменницьких справах. Але де б я не був – проведу там два тижні, і мене вже страшенно тягне назад, у Київ.
*
Я багато пам’ятаю, але всі ці спогади дуже сумні. Неволя – це найстрашніше, що може бути на світі – коли йдеш ти з мамою по вулиці, тримаєшся, будь-який фашист може пхнути твою маму, образити і ти нічого не можеш вдіяти… В 1941-му році мені було 11 років і з того часу я став дорослим, мабуть. Дитинства у мене вже не було.
*
Я пишаюся, що не вийшов із дитинства і зберіг дитячу душу. Це підтримує мене в нашому жорстокому світі і дає сили творити
*
Усі діти у чомусь здібні, талановиті, вони завжди різні і чим дуже цікаві. Але, як на мене, є недолюблені, ті, яким не додали уваги у дитинстві. А саме від дорослих залежить, кого вони виростять, і чи будуть їхні діти успішними та щасливими.
*
Ото дивно: якщо ти зробиш людинi добро, вона тобi стає приємною. I навпаки, той, кому ти заподiяв щось зле, неприємний тобi.
*
Сьогодні приснилося, що я літаю. Поруч зі мною двоє хлопчиків: “Чого літаєте? – питають. – Ви дорослий, тільки діти мають літати”. Я тут же засоромився і прокинувся.

Байкери проти жорстокого поводження з дітьми

Bikers Against Child Abuse International (B.A.C.A.)

Байкерська організація  (B.A.C.A.) надає допомогу, комфорт, безпеку і підтримку дітям, які були сексуально, фізично або емоційно ображені. Одним із принципів цієї організації є те, що дитинство має бути безпечним і захищеним, а коли родина дитини або її оточення не змогли це забезпечити,  вони готові надати їм це.

Це організація відданих своїй справі людей, які готові пожертвувати все для того, щоб захистити і забезпечити основне право дитини на щасливе Дитинство.

http://bacaworld.org/faqs/

Мову, яку діти вивчають у перші п’ять місяців життя, вони пам’ятають усе життя

Про це свідчать результати дослідження, повідомляє ВВС.

Дослід проводили над дітьми, які були народжені в Південній Кореї, але переїхали в Нідерланди після всиновлення.

Ці люди вже в дорослому віці набагато краще, ніж можна було б очікувати, вимовляли корейські слова. При цьому самі вони були впевнені, що вони втратили свою рідну мову.

Щонайцікавіше, діти, які були усиновлені до того, як вони навчилися говорити, також пам’ятали рідну мову. На думку вчених, дітлахи назавжди запам’ятовують мову, на якій з ними говорять в перші п’ять місяців життя.

http://www.bbc.com/russian/news-38659719