Архіви категорій: Новини, події

Зв’язне   мовлення дітей старшого дошкільного віку: пропедевтичні прийоми роботи з мультфільмами

 Рекомендація: мультфільм  до початку роботи над його змістом дітьми не переглядається.

  1. Прийом «Пророцтво».
  • До перегляду можна повідомити дітям назву мультфільму, з фрагментами якого вони будуть знайомитися. Поставити дітям запитання: «Як ви думаєте, про що цей мультфільм?».
  • Діти пропонують відповідь в декількох словах, це завдання підготує їх до сприйняття, «налаштує на хвилю».
  • Запропоновані назви можна написати, а краще схематично зобразити на дошці, щоб наприкінці заняття повернутися до них і обговорити (завдання можуть виконати діти самостійно).
  • 2.Прийом «Озвучування».
  • Заздалегідь оберіть відповідний епізод (наприклад, для подальшої бесіди на морально-етичну тему), який відповідає психофізіологічним і віковим особливостям дошкільників). Прийом можна використати як на самому початку мультфільму, так і під час будь-якого з його епізодів. Вимкніть звук і запропонуйте дітям озвучити те, що відбувається.
  • Заздалегідь об’єднати дітей у групки-команди (рекомендується). Запропонувати переглянути фрагмент один раз, за 2-3 хвилини підготовки групки мають здійснити дубляж фільму (черговість показів краще встановлювати лічилкою). Є сенс до використання цього прийому запропонувати дітям статичну картинку з мультфільму, залучити якомога більше дітей до діалогу.
  • Текст статті тут: Крутій К.Л._Прийоми для роботи з мультфільмами

Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників

Постанова Кабінету Міністрів України

від 21 серпня 2019 р. № 800

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF?fbclid=IwAR1syOLFok7ysxh2XZTVnT6zbktA1cM1FISl9SFBd1B99up0tmCKoKi4iCk

STREAM-освіта: Допомагаємо батькам під час карантину: освітні ситуації для дітей молодшого дошкільного віку

В умовах карантину, коли дошколята, як ніхто інший, страждають від нестачі сенсорних подразників, спілкування із довкіллям, неможливості (невміння) батьків організувати вільну самостійну освітню діяльність власних дітей,  пропонуємо чудо-планування!

Педагоги можуть обирати щодня освітні ситуації для дітей та відправляти батькам, пропонуючи скористатись планом, але не слід відправляти усе відразу, робіть скріншот дня.

Якщо необхідно, запропонуйте проконсультувати як і що треба організувати 🙂

Запропоноване планування є невід”ємною частиною альтернативної програми формування культури інженерного мислення в дошкільників ” STREAM – освіта, або Стежинки у Всесвіт” .

Купити можна тут:

http://xn--k1aig6f.xn--j1amh/ru/product-category/programy-ta-planuvannya/stream-osvita/programa/ 

Почитати додатково можна це:

  1. Крутій К.Л., Грицишина Т.І. STREAM-освіта дошкільнят: виховуємо культуру інженерного мислення // Дошкільне виховання. – 2016. – №1. – С.3-7.

  2. Крутій К. Сучасне заняття та освітні ситуації // Дошкільне виховання. – 2016. – №9. – С.6-10.

  3. Крутій К.Л. Едьютейнмент: навчання як розвага // Дошкільне виховання. – 2017. – № 1. – С.2-6.

  4. Крутій К.Л. STREAM – освіта, або Стежинки у Всесвіт. Концептуальні засади парціальної програми формування культури мислення в дошкільників //  Інформаційний збірник для директора та завідувача дитячого садочка. – 2017. – № 9-10 (62), травень. –  С.57-76.

Не забувайте, що е-матеріали можна безкоштовно завантажити за цим посиланням:
http://xn--k1aig6f.xn--j1amh/ru/product/prirodnicho-naukova-osvita-doshkilni-4/

Планування освітніх ситуацій, дослідів і досліджень, спостережень тут:

Планування STREAM_молодший вік_3 кв_КВІТЕНЬ

Планування STREAM_молодший вік_3 кв_КВІТЕНЬ

Матеріали практичного семінару “Результати запровадження STREAM-освіти в практику роботи”, 25-26 жовтня 2019 р.

Подаємо матеріали  Всеукраїнського практичного семінару  «Результати запровадження STREAM-освіти дошкільників  та  пріоритети STEAM-освіти молодших школярів»,  який відбувся 25 – 26 жовтня  2019 р. Організатори – 

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Факультет дошкільної, початкової освіти та мистецтв

імені Валентини Волошиної

Кафедра дошкільної та початкової освіти

Бюро медіації

Центр авторських технологій та модерних практик

ГО «Академія розвитку особистості»

ПРОГРАМА

Час 1-й день семінару, п’ятниця, 25 жовтня 2019 р.
9.00 – 9.50 Реєстрація учасників семінару. Організаційні питання
Урочисте відкриття та привітання учасникам семінару
10.00 – 10.30 Вітальне слово ректора ВДПУ імені Михайла Коцюбинського            проф. Наталії ЛАЗАРЕНКО, виступи запрошених гостей.
10.30 – 10.50 Презентація  факультету «Вас вітає факультет дошкільної, початкової освіти та мистецтв»
11.00-12.00 Катерина КРУТІЙ, доктор педагогічних наук, професор Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Воркшоп-презентація

«Вільна самостійна діяльність та її місце в системі науково-природничої освіти дітей»

12.00-13.00 Ірина СТЕЦЕНКО, науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України та МОН України, автор технології «Логіки світу» для дітей від 4 до 12 років.

Gallery walk (мандрівка галереєю)

«Інтерактивні форми роботи з дітьми: освітні подорожі, інтерактивні казки, освітні діалоги, відкриті запитання»

13.00 – 13.45 Обідня перерва.  Повернення до аудиторій, підготовка до майстер-класів.
 

 

14.00 – 15.00

STREAM-освіта дошкільників STEAM-освіта молодших школярів
Інна АНДРІЄНКОВА, вихователь-методист ЗДО № 545 Шевченківського району м. Києва. Методичне мейкерство«Організація роботи наукової лабораторії в умовах закладу дошкільної освіти. Особливості блоково-тематичного планування за альтернативною програмою» Ірина СТЕЦЕНКО, наук. співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАУ та МОН України. Майстер-клас:

«Інтегрована освітня діяльність із дітьми та формувальне оцінювання її ефективності»

 

15.00. – 16.00

Мар’яна ЯЦУН, вихователь-методист ЗДО компенсуючого типу «Барвінок», м. Львів.

Фахова майстерня«Співпраця з Level Up Village як запорука успішного навчання та розвитку дошкільників».

Юлія БОЙКО, соціальний педагог. Мультимедійна панорама:  «STREAM-програми для дошкільників»

Інна КАРУК, Інна СТАХОВА, асистенти кафедри дошкільної та початкової освіти  Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського

 

Майстер-клас

«Я досліджую світ»

      
2-й день семінару, субота, 26 жовтня 2019 р.
9.00-10.00 Наталія ШАЛДА, вихователь-методист ЗДО №1 «Дзвіночок»,               м. Шостка

Педагогічна майстерня:  «STREAM-ОСВІТА дошкільників: моделюємо освітню ситуацію за напрямами альтернативної програми»

10.10-11.00  Олена КАПЛУНОВСЬКА, Голова ГО «Академія розвитку особистості», м. Запоріжжя.

Коучинг-студія:   «Стратегії навчання читання дітей»

11.00 – 11.10 Кава-пауза
11.15 – 12.00 Людмила ЯГОДІНА, вихователь ЗДО №30, м. Вінниця.

 

Тренінг: «Використання конструкторів в освітньому процесі закладу дошкільної освіти»

Юлія БОЙКО, соціальний педагог  ЗДО компенсуючого типу «Барвінок», м. Львів.

Методичний куферок (лексикон львівський, валіза): «Вирішення життєвих проблем за допомогою інженерного мислення»

12.00-12.45 Обідня перерва
12.45-13.45  Ліна ТКАЧУК, маґістрантка кафедри дошкільної та початкової освіти ВДПУ імені М.Коцюбинського.

Майстер-клас: «Фрактальне малювання як засіб  формування культури інженерного мислення в дітей дошкільного віку»

Тетяна ВУСИК, музичний керівник ЗДО №8 «Барвінок», м. Жмеринка, Вінницької обл.

 

Hand Made: «Я хочу на море» (за мет. посібником «Літо-грайлик», музична терапія + орф-підхід) 

13.45-14.00 STREAM-вітальня.

 Методичне віче: обговорення результатів заходу. Підбиття підсумків семінару, обмін досвідом, пропозиції.

 З 14.00 –     Консультації спікерів (за попередньою домовленістю).

Шалда_Шостка_STREAM – освіта

Яцун М._Level up village Барвінок

Бойко Ю._Методичний куферок

Стеценко Інтерактивні форми роботи

Каплуновська_Стратегії навчання читання дітей

Андрієнкова І._Наукова лабораторія

Крутій К.Л. _Пленарне засідання

Яцун М. _ Співпраця з_levelup-new

 

Угода між батьками та дитячим садочком (фінський досвід)

Пропоную анкету, яку використовують фінські колеги  до прийому дитини в дитячий садочок.

Сподіваюсь, що досвід колег буде і нам в нагоді, якщо пропонований матеріал творчо  використати.

Завантажити безкоштовно анкету для батьків можна тут:

Анкета для батьків Фінляндія

Педагогіка переживань, або педагогіка досвіду

У сучасній освіті використовується так звана педагогіка переживань,  педагогіка досвіду, або експериментальне навчання (Erlebnispädagogik). Її родоначальником у Німеччині вважають педагога і громадського діяча Курта Хана (1886-1974) [1].

На думку Курта Хана, головне завдання освіти – це забезпечення п’яти якостей в людині: допитливості, духу, що не визнає поразки, наполегливості в досягненні мети, готовність до самозречення і, перш за все, уміння співчувати”.

Центральне поняття педагогіки переживань – досвід. Досвід – це те, що людина переживає сама, він індивідуальний і не залежить від впливів інших. Це суб’єктивна, особиста подія в житті людини. У той же час досвід – це той багаж особистості, який вона отримує від зустрічі з реальністю.

Завдання педагогапознайомити дитину зі світом, дати їй можливість зустрітися з незнайомим, невідомим, а то, який сенс, яке забарвлення отримає досвід у внутрішньому світі дитини, залежить тільки від неї самої. Це приватна сфера, вторгатися в яку педагог не має права.

Heckmair і W. Michl дали таке визначення педагогіки переживань: «Ця дія – орієнтований підхід, де молоді люди стикаються з фізичними, психічними і соціальними проблемами, які сприяють розвитку їхньої особистості та надають можливість нести відповідальність за прийняті рішення» [2].

Дослідники сформулювали й основні принципи цієї педагогіки:
Дитина повинна все робити сама, отримуючи безпосередній прямий досвід.
Проблемні ситуації повинні бути реальними, а не штучними (якщо приготування обіду, то зі справжніх продуктів, на цій плиті; багаття – в лісі; скелі – в горах).
Дитина має отримати досвід взаємодії як з природою, так і з суспільством. Для досягнення результату вона має навчитися співпрацювати з іншими людьми.
Досвід спілкування з природою повинен бути як незвичайним (екстремальним, екзотичним), так і повсякденним, тобто дитина повинна навчитися жити в різноманітному світі.
Отримання досвіду повинно бути добровільним. Людина сама визначає, чи хоче вона отримати той чи інший досвід чи ні, чи буде ризикувати чи ні. У неї має бути право вибору.

Джерело:

  1. Hahn K.Reform mit Augenmaß. Ausgewählte Schriften eines Politikers und Pädagogen. von Michael Knoll. Verlag Klett-Cotta, Stuttgart, 1998.
  2. Heckmair B., Michl W.Erleben und Lernen. Einführung in die Erlebnispädagogik. 6. Auflage. Verlag E. Reinhardt, München, 2008.

Біографічні дані:

Курт Хан (нім. Kurt Matthias Robert Martin Hahn, 5 червня 1886 Берлін – 14 січень 1974, Хайлінгенберг) – німецький політик і педагог єврейського походження.

Технологія “Осередки затишку (спокою, тиші)”

                                                                   Як створити такі осередки?

Основні параметри осередків:

а) місце розташування – кут зліва від входу в приміщення; б) розмір – висота в 1,5 метрів, діаметр – дозволяє розміститися 2-м дітям, приблизно також 1,5 метрів; в) покриття підлоги – м’яке, суцільне (килим з густим глибоким ворсом, матрасик м’який); г) обов’язкове наповнення – подушечки, ковдри легкі ворсисті, м’які іграшки – Шуршалочки або Теребушки; д) освітлення – м’яке, спокійне (стіни куточка не прозорі, всередині напівморок, оптимально для освітлення використовувати міні-нічники з блакитним, блідо-жовтим світлом; варіант “зоряне небо”); е) можливість включення музики, аудіо-казок, спокійних текстів; ж) колірна гамма куточків спокійна, світла, але завіса не прозора.
Осередок відвідують максимум по 2 дитини, тільки добровільно. Педагог має право увійти тільки за запрошенням дитини.
Під час спостереження важливо враховувати: а) хто з дітей знаходиться в періоді звикання, б) у кого спостерігаються проблеми соціалізації; в) хто відвідує один, хто удвох і з ким; г) чи змінюється емоційний стан після відвідин …
Висновки робляться за підсумками спостережень упродовж мінімум 1 місяця – психологом при спільній бесіді з батьками.
Наповнення осередку затишку:
– ніякої “дихальної гімнастики”; є кульки для надування, шарудіння – то, що допомагає зняти гіпервентиляцію, віддихатися “в себе”;
– нічого прозорого;
– осередки  емоцій створюються окремо! (вони розміщуються праворуч від входу);  максимум – це рукавички емоцій для промовляння, вербалізації стану;
– обов’язково іграшки – Шуршалочки або Теребушки (різноструктурні, різнокольорові, що шарудять);
– рукав примирення – і тільки рукав (сенс рукава в невидимому рукостисканні; через нього ж як через трубу діти дивляться на інших, розмовляють, миряться тощо);
– подушки для обіймання, ковдри (Kuscheldecke);
– подушечки для биття і килимок злості;
– мішечки з ароматами трав (меліса, лаванда) – не плутати з тактильний куточком М.Монтессорі!
– ніяких фото (за бажанням –  фото дитина може взяти зі свого альбому; фото є в ліжечках дітей, в період звикання, але там інша мета.

Джерело:

https://www.facebook.com/hashtag/%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%89%D0%B8%D0%B5_%D0%B1%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%B4%D1%8B?source=feed_text&epa=HASHTAG

Наведу також різні ідеї корекції неробочого шуму, які могли б бути привабливими і мотиваційними для всіх дітей у групі/класі і для всіх мали б спільну користь. Ось деякі з них:

1. Спрей тиші. На пульвізатор наклеїти відповідну мітку з написом “спрей тиші” і «розбризкувати» в разі необхідності. Дітям подобається магія :).

2. Хороший спосіб перервати шум у групі/класі сказати тихим голосом «Якщо ви мене чуєте, плесніть в долоні один раз. Якщо ви мене чуєте, плесніть в долоні два рази.» Або «Хто мене чує, нехай доторкнеться рукою до носа», або назвати іншу подібну дію. Діти, які шумлять, помічають, що інші діти роблять щось і починають прислухатися. Це гарний спосіб привернути їхню увагу.

3. «Балакучі/Магічні» боби/квасолини. Наклейте на велику пластикову ємність позначки із зазначенням призу. Коли кількість квасолин досягне певної позначки клас отримує зазначений там приз. Квасолини маленькі, накопичуються довго) Як наповнюється ємність? Кожна дитина з ранку отримує певну кількість квасолин 5 або 3. Якщо дитина говорить на уроці, чи іншим чином порушує поведінку, вчитель/асистент вчителя бере в неї одну квасолину і повертає в сховище. Можна навіть зробити окрему ємність для цього, щоб наглядно показувати кількість неправильних вчинків. В кінці дня, всі діти зсипають свої збережені квасолини в банку призів. А вчитель в цей час хвалить кожного: «Молодець! Гарна робота!»Діти самі несуть відповідальність за збереження «магічних бобів» протягом дня, слідкують щоб не загубити. Щоб спростити їм цей обов’язок, можна на Алі-Експерсс замовити малесенькі контейнери кожній дитині для зберігання. На фото на банці стоять мітки: додаткова перерва, день кіно, морозиво; можна придумати будь-що.

4. Посада «директор з тиші». Призначаєте одну дитину директором з тиші і даєте їй пісковий годинник, розрахований на 2-3 хвилини. Ця дитина стає перед класом і слідкує, хто як себе поводить і обирає того, хто працює над завданням і поводить себе найтихіше. І тоді ця обрана дитина стає директором з тиші. Кожна дитина хоче побути на місці директора)

5. Можна навчити дітей жестовим знакам тиші. Мотивуючи, що так роблять шпигуни або спецназ. Наприклад, коли під час уроку до дитини починає говорити хтось з однокласників, дитина може прикласти палець до рота і продемонструвати знак «тссс», а потім показати пальцем на завдання яке вона зараз виконує, або на вчителя , який в цей час щось пояснює.

6. Візуальні підказки прийнятного рівня гучності голосу. На фото різні приклади таких підказок. Робите схему рівнів гучності голосу і вішаєте якусь позначку на допустимий зараз рівень. Наприклад: 0-мовчання золото, 1-розмова шпигуна (пошепки), 2-тихий голос для розмов під час групової роботи, 3- гучний голос для відповіді/презентації, щоб чули всі, 4 – будь яка гучність (на перервах, наприклад).

Ідеї з відкритих джерел, здебільшого з лінку: weareteachers.com

Джерело:

https://www.facebook.com/pochta.gm?__tn__=%2CdCH-R-R&eid=ARDTzG3utd35oOlV8GfLYVU35KaaScznhkxOkjMK3JVazNZdgvVO068zizhMBNQ-gWHWPQK3-SDQZKkJ&hc_ref=ARQTDT1b4assmGYBbdJ4qvDy6ppyc4KgxUx9ghLWGwLUrIIxnnR2Nrb8YfaYUBrV6qc&fref=nf&hc_location=group –

Maria Grishko

Алгоритм запровадження і семінар: альтернативна програма “STREAM-освіта дошкільників”

Як запровадити нову альтернативну програму?

Які методичні заходи провести?

Де ознайомитись із методичним забезпеченням програми?

Усі відповіді ми підготували в цьому пакеті документів. Користуйтесь!

Завантажуйте безкоштовно звідси (натисніть на посилання):

Алгоритм-запровадження-та-семінар-STREAM-програми

Можна скористатись зображеннями для семінару.

обкладинка альтернативная_программа

Що ми робимо для здоров’я вихованців, або як віднайти необхідну технологію?

Констатуємо, що  в практиці роботи закладів дошкільної освіти має місце “забалакування” проблеми здоров’я. Тобто розмов про здоров’я вихованців на педагогічних радах, семінарах, консультаціях – майже забагато. Проте віднайти струнку і зрозумілу комплексну технологію, спрямовану на  творення здоров’я сучасної дитини дошкільного віку складно не лише вихователю-початківцю, але й досвідченому керівнику.

Існує такий педагогічний феномен: обговорюючи певну проблему, розглядаючи її з усіх боків, людина знімає частину внутрішньої напруги, що виникла у зв’язку з цією проблемою. У результаті біль, занепокоєння стають менше. Реальна діяльність у напрямку вирішення виниклої складної проблеми підміняється міркуваннями на цю тему. Проте ситуація не вирішується, тому що тільки роздумами і міркуваннями проблему не вирішити. Організовуючи діяльність щодо збереження, формування та розвитку  здоров’я суб’єктів освітнього процесу слід пам’ятати про існування цього феномена, не підміняти діяльність міркування про неї.

Є сенс об’єднати всі наявні в освітньому полі дошкільної освіти технології до одного узагальнювального поняття – здоров’ятворювальні технології.

Здоров’ятворення – це активний процес нескінченного розвитку, удосконалення та самореалізації. Отже, здоров’ятворювальні технології – це складний феномен сукупності, що об’єднує здоров’язбережувальні, здоров’яформувальні та здоров’ярозвивальні  технології.

Здоров’язбережувальні технології роблять акцент на зовнішній чинник (створення сприятливих умов для збереження здоров’я дітей, навчання різним прийомам і способам його підтримки);

здоров’яформувальні технології акцентують увагу на внутрішньому чиннику (створення умов для розвитку навичок саморегуляції, пробудження внутрішньої потреби бути здоровим, оволодіння методами підвищення внутрішніх ресурсів та потенціалу);

здоров’ярозвивальні технології – роблять акцент і на зовнішній, і на внутрішній чинник (вихователь виступає як транслятор знань, умінь і навичок здорового способу життя, форма передачі знання – научіння).

Повний текст статті можна завантажити безкоштовно звідси:

Стаття Крутій К.Л. Визначення термінів

Дуже важливо – надавати можливість дітям розібратися самим у  конфліктній ситуації

На фото – Еллі Сінгер, професор Утрехтського  та Амстердамсього університетів (Нідерланди), яка вивчає різні аспекти навчання і розвитку дітей дошкільного віку. Еллі  Сінгер розглядає гру, як невичерпне джерело людської культури і адаптації до мінливих умов. У грі легше оцінити і вирішити соціальні конфлікти, нюанси.  Так, коли дитина хоче мати іграшку друга, то їх взаємини проходять на межі «хочу мати іграшку» і «хочу зберегти відносини з другом».

У своєму дослідженні Еллі Сінгер виявила, що у дітей у віці 2-3 років під час гри можуть виникати 8-11 епізодів конфлікту на годину, і більше 14 ситуацій гумору.

У 40% дорослі під час спостереження за дитячим конфліктом визначають призвідником не ту дитину. Дуже часто дорослий не дає дітям самостійно вирішити свій конфлікт і домовитися про спільні дії в грі.  А це дуже важливо – надавати можливість дітям розібратися самим у  конфліктній ситуації. Дорослий повинен стояти осторонь до тих пір, поки не порушується правило «не нашкодь іншому». Корисніше буде дорослому запитати, як ми можемо вирішити цю проблему, ніж з”ясовувати, хто винен.  У грі діти можуть програвати ситуації, які не можуть змінити в реальному житті. І, саме, граючи, дитина може відчути владу над даною ситуацією, встановлюючи свої правила. Вона може контролювати або змінювати свій навколишній світ. Наприклад, гра в “Лікарню”. Діти часто бояться лікарів, але в грі дитина може бути головною і сильною.

Дуже важливе відчуття виникає у дитини в грі «Joy in togetherness» – це радість від спільної гри – діяльності з другом. Звичайно, потрібен баланс між спільною грою і можливістю побути або пограти одному. Останнє дає шанс реалізувати свої правила в повному обсязі.

Еллі Сінгер розкрила відмінний рецепт дружби: діти для цього імітують поведінку один одного, підтримують контакт очей і сміються: «Ти подобаєшся мені, тобі подобаюся я = тоді ми друзі».

Чи замислювалися ви коли-небудь про те, що гумор сприяє тривалому ефекту навчання? Еллі Сінгер каже, що гумор допомагає дитині мати особистий простір. Гумор допомагає пом’якшити напруження, в якому знаходиться дитина, так як формування будь-якого досвіду вимагає зусиль.  Гра і гумор це ресурси, що привносять елементи задоволення і креативності в освітній процес.

Дитина вчиться розрізняти тонку грань між гумором і образою. Якщо ти зламав пірамідку одного це смішно чи сумно? Варто відзначити, що гумор є зміцнюючим засобом відносини між дітьми і педагогами. Коли вихователь приймає жарт дитини і підіграє їй, дитина відчуває себе зрозумілою  і прийнятою. Почуття гумору педагогам допомагає не тільки у взаємодії і навчанні дітей, а й як отримання задоволення від роботи і профілактики від професійного перегорання.

Джерела:

Сингер Элли. «Первые шаги – это настоящее приключение для младенцев» // Современное дошкольное образование. Теория и практика. – 2015. – №9. – С.38–41.

Сингер Элли. Игра и удовольствие в дошкольном воспитании и образовании // Современное дошкольное образование. Теория и практика. – 2016. – №7. – С.72–80.