Хлопчик “НЕ” О.Виженко

 

ХЛОПЧИК «НЕ»

─ Здрастуй, серденько, мій друже!
Ти за казкою скучив?
─ Дуже!
─ То й чудово! Ну, сідай,
Швидше вуха розкривай!
В холодочку, у гаю,
Слухай казочку мою.

У великій, у родині,
У чарівній Україні,
Жив-був хлопчик Іван,
На прізвище Забіян.

Був Іванко веселенький,
І моторний, і жвавенький.
Всім цікавився хлопчина.
Що й казати ─ молодчина.

Де що діється ─ він там,
Ще й кричить: «Тарам-барам!»

А дорослі ─ ну, й серйозні,
Йванку ходу не дають,
Непосидьком називають,
Звідусіль його женуть.

Тільки й чути: 
«Що за хлопчик!
Як приборкати його?»
«Не кричи, не муляй очі!»
«Не роби того й сього!..»
«Сядь-сиди. Не лізь у грядку!..»
«Не чіпай, і не гризи!..»
«Не стрибай! Розсердиш татка,
То й заробиш жмут лози».

З часом Йвась перемінився.
Як повірити у це?
Хто б не звав його: «Іванчик!» ─
Він казав: «Я хлопчик НЕ!»

Правда це чи побрехенька,
Ти, мій друже, сам суди.
Жвавий будь і веселенький,
І цікавість не губи!

Автор – Олександр Виженко

Вірші О.Виженка можна почитати тут:

http://abetka.ukrlife.org/zhyvycya.htm

Автор малюнка – Sweet days gone by. Norman Rockwell

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *