Аналізуємо стовбур дерева. Діагностика “Будинок-Дерево-Людина”

Стовбур  дерева. Діагностика

Зверніть увагу як дитина малює дерево, а саме СТОВБУР.
Стовбур символізує внутрішній стержень дитини, її особистісний потенціал. Прямий і рівний, правильної форми стовбур говорить про те, що малюк упевнений у собі, спокійний, розсудливий. Якщо ваш художник намалював основу стовбура, розширену вліво, то він мрійник, не дуже рішучий. Основа стовбура, розширена вправо, свідчить про надмірне благорозум’я, цілеспрямованість і навіть упертість у здобутті бажаного. Округла і розширена в обидва боки – повільність дитини, відповідальність і надійність. Стовбур, закритий зверху, свідчить про імпульсивність, несформованість абстрактного мислення.
Стовбур відображає силу „Я”, віру дитини у власні можливості. Це найбільш важлива характеристика для прогнозу адаптації та потенціалу особистісного розвитку дитини.
Якщо дерево дуже мале( буквально 2-4 см), але при цьому стовбур товстий (2 см і більше), то такі діти добре адаптуються і у подальшому завойовують повагу у своєму оточенні.

Форма стовбура. Стовбур у вигляді „моркви” догори гострим кінцем інтерпретується як інфантильність, збереження установок та манери поведінки, властивих молодшим дітям.
Стовбур – „морква” гострим кінцем донизу означає певну зайву дорослість, яка буває властива самостійним, незалежним дітям. Більш раннє дорослішання відбувається тоді, коли дитині доводиться самостійно піклуватися про молодших родичів чи про хворих дітей у сім”ї , або коли мати виявляється легковажною. Такі діти керують батьками, ставляться до них поважливо, дають їм розумні поради, роблять зауваження. Так само вони поводяться й у школі з учителями, через що мають багато неприємностей.
Дерево, роздвоєне від стовбура, спостерігається в малюнках близнят, або осіб, у яких родинні зв’язки з членами сім’ї дуже значущі.

Роздвоєння стовбура. Стовбур, розчеплений у верхній частині ( явно розходиться від середини). Свідчить про наявність установок, що конфліктують; про інтереси, які важко узгоджуються ; про неможливість здійснити вибір; про прагнення зберегти й те й те. Така ситуація може провокувати істерики, поведінкові зриви, довести до неврозу.
Дерево, розщеплене донизу, або стовбури, що перехрещуються
Можливі психічні порушення, які пов”язані з подвійністю внутрішнього життя, що не є наслідком якоїсь інтриги, з розчепленням внутрішнього світу( потрібна консультація психіатра).

Джерело: 

https://www.facebook.com/dytyachyjpsyholog/?__tn__=%2CdkCH-R-R&eid=ARCZnQ1WbHzYhYm8tCgZXKalfb9SpP9gJ0xvPgGC0lktGMdaZuGHOtbzEFiLcyXk9usOCz9QBUMf10EI&hc_ref=ARS9kdfJxTHIpApQrDZMAh8oeF6xssw0pSD2J-_NJnnNFBnXCYIi_7kx4GDRPcX8jc4&fref=nf&hc_location=group

Більш докладно про методику “Будинок-Дерево-Людина” з прикладами можна почитати тут:

http://detskiefantazii.ru/metodika-dom-derevo-chelovek/test-dom-derevo-chelovek-stvol-dereva.html

Neil deGrasse Tyson. Як виростити розумних дітей?

Усесвітньо відомий космолог Ніл Деграссі Тайсон ділиться однією абсолютно простою батьківською порадою про природжене дитяче бажання пізнавати Всесвіт.

Почитаємо: Дітям щодня потрібно надовго відволікатись від зовнішнього світу з його вимогами й очікуваннями

Ендрю Смарт «Про користь ліні:

Інструкція з продуктивного нічогонероблення»:

“… Забавно, але в культурі, одержимою оптимізацією дитячого розвитку, виявляється все більше підтверджень того, що відсутність цілей, що накладаються ззовні, відіграє вирішальну роль у розвитку мозку.  Завдяки постійним зовнішнім вимогам і заняттям, в яких діти змушені брати участь, а також  із- за незліченних годин, проведених з девайсами, у наших чад залишається все менше часу на самоспостереження, осмислення соціальних подій і емоційних відгуків, на рефлексію.

Більш того, у дітей, як і у багатьох дорослих, може розвинутися неприйняття неробства. І тоді, залишившись наодинці з собою, вони відчувають почуття, яке виникає у того, хто палить,  а саме: суму за цигаркою, метушливий відчай. Дитина шукає зовнішню стимуляцію в  девайсах, в схваленні педагогів та інших дорослих.

У статті «Відпочинок – не дрібничка: вплив мережі пасивного режиму роботи мозку на розвиток і освіту людини» психологи Мері Хелен Іммордіно-Янґ, Джоанна Крістодулу і Ванесса Сінґх припустили, що занурення в мрії та інші стани, що супроводжуються неуважністю, відіграють найважливішу роль в розвитку соціальних навичок. Автори проаналізували дослідження мережі пасивного режиму роботи мозку за останні десять років і обговорили вплив цієї структури на ранній розвиток і навчання людини. Вони стверджують, що, якщо життя дитини наповнене систематично високими вимогами утримувати увагу на зовнішніх об’єктах, у неї буде порушено розвиток здатності до рефлексії, до осмислення досвіду та формуванню зв’язків між спогадами і поточними подіями. Дитячому мозку потрібен час, щоб осмислити події дня, пов’язати їх між собою і вписати в ширший внутрішній контекст своєї особистості. Цей процес здійснюється лише в неробстві. Дітям щодня потрібно надовго відволікатись від зовнішнього світу з його вимогами й очікуваннями. Можливо, для зміцнення душевного здоров’я майже все дитинство повинно бути віддано мріям, безцільним іграм і безтурботні радості.

Іммордіно-Янґ та її колеги пишуть, що навички «конструктивної внутрішньої рефлексії» благотворно позначаються на емоційній компетентності дітей і їхньому загальному самопочутті.  Проте, коли увагу дитини весь день спрямовано ззовні, її здатність розуміти, «яке значення все це має для світу в цілому і для мого життя зокрема», слабшає. Так само, як м’язам потрібен час, щоб відновитися після тренування, мозку потрібен перепочинок, щоб прийти в себе після контактів із зовнішнім світом.

Сучасне покоління студентів в елітарних університетах готують, організують, натаскують і спрямовують, не залишаючи їм часу задуматися про свої справжні інтереси. Більш того, в статті зазначено, що, коли адміністрація Гарварду планує недостатньо заходів для дозвілля, студенти та їхні батьки починають нервувати. Ця божевільна, безперервна активність пригнічує діяльність найважливішої нервової мережі мозку. Відомо, що депресія і тривожність пов’язані з аномальною роботою мережі стану спокою. Поки ще не зроблено значного дослідження, що об’єднує ці проблеми, але автор переконаний, що цілком можливо довести: те, що ми виховуємо дітей гіпер змагальними трударями, в майбутньому вдарить по їх душевному та фізичному здоров’ю.

В істеричній гонці за грошима і статусом, в змаганнях за робочі місця, яких не вистачає, в інтригах заради підвищення по службі, у спробах зліпити з дітей геніїв в спорті та навчанні, розпланувати життя до секунди – ми придушуємо природну здатність мозку осмислювати те, що відбувається. Адже саме ця вражаюча здатність  ґрунтом справжньої і глибокої творчості. Є все очевиднішим, що цей процес неможливий без перебування мозку в стані спокою”.

Джерело: Ендрю Смарт «Про користь ліні: Інструкція по продуктивному нічогонероблення»
https://bookmate.com/books/NkSnd2oC

Чи існує суспільство, яке в першу чергу задовольняє потреби дітей?

За Ю.С. Митрофановою, “… реальність дитинства суперечить публічній риториці, у межах якої затверджується, що «усе найкраще – дітям», «суспільство повинно діяти, перш за все, в інтересах дітей», «діти – це наше майбутнє».  Це публічна риторика, так як складно собі уявити суспільство, яке в першу чергу задовольняє потреби дітей, а потім потреби дорослих. Такого суспільства не може існувати в принципі, тому що доросла людина навіть фізично навряд чи зможе відтворити собі подібну, якщо не будуть задоволені її основні фізіологічні потреби.  Отже, суспільства, в якому на перший план ставиться задоволення потреб дітей, а потім потреб – дорослих – не існує, кажучи мовою Е. Дюркгейма, це суспільство аномії, або, використовуючи термінологію Т. Мора, суспільство утопії. Тому, можливо хоча б чесніше буде визнати, що це всього лише риторика, яка має дуже опосередковане відношення до повсякденного життя. І в реальності при побудові конкретних заходів у просторі дитинства виходити не тільки з бажаного, але і враховувати конкретні умови дорослішання дітей. І тоді, можливо згадувати про дитинство, суспільство буде не тільки тоді, коли йому самому загрожує небезпека, а в сучасному суспільстві, це, перш за все, небезпека його просто фізичного зникнення, але і в звичайному повсякденному житті, створюючи умови для найбільш оптимального розвитку дітей”.

Джерело:

Митрофанова С.Ю.*  Парадоксы   пространства  детства

http://region.3ebra.com/generation/publications/publication30/

Використано ілюстрацію Сари Джироні Карневалє “Психологічне насилля над дітьми. Чудовисько”.

Технологія навчання оцінно-контрольної діяльності дітей старшого дошкільного віку за допомогою створення особистої “Теки”

Пропонована далі “Тека” (у сучасному обігу частіше використано назви “Портфель” або “Портфоліо”) дозволяє розробити технологію оцінно-контрольної діяльності вихователя і дошкільника в контексті особистісно-орієнтованої освіти. Запропоновану технологію спрямовано на розвиток особистості дошкільника, його мислення, рефлексії, умінь самоконтролю і самооцінки, взаємоконтролю і взаємооцінки. Зазвичай результати діяльності представлено в “Теці” в задокументованому вигляді, що робить її зміст достатньо прозорим і доступним для постійного аналізу, як з позиції вихователя, методиста закладу дошкільної освіти, так і з позиції старшого дошкільника.

Примітка: Тека (пол. teka < лат. theca < дав.-гр. θήκη) або папка (від нім. Pappe — «картон») — канцелярське приладдя, обкладинка, конверт для паперів, швидкозшивач.

Отже, “Тека” є технологією збору й аналізу інформації про діяльність конкретної дитини. Для старшого дошкільника — це організатор його діяльності. У реальній ситуації — це тека, куди дитина збирає свої кращі роботи, з яких видно, чого вона навчилася.

Психолого-педагогічна мета роботи з “Текою” — розвиток адекватної самооцінки кожного дошкільника.

 

Увага!

Посилання на сайт – обов’язкове!

http://ukrdeti.com/

Статтю про технологію “Тека” можна безкоштовно завантажити звідси: Катерина Крутій Технологія Тека

Знайомтесь із блоково-тематичним плануванням освітньої діяльності з дітьми дошкільного віку за альтернативною програмою формування культури інженерного мислення в дошкільників “STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт” на перший квартал

Готується до видання (середина серпня):

Крутій К. Л., Стеценко І. Б. Блоково-тематичне планування освітньої діяльності з дітьми молодшого дошкільного віку за альтернативною програмою формування культури інженерного мислення в дошкільників “STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт” на перший квартал. – Запоріжжя : ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2018. – 160 с.

Пропоноване планування розроблено до альтернативної програми формування культури інженерного мислення STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт”, яку є сенс використовувати як парціальну зі своїм плануванням до будь-якої освітньої програми.

Пропонована  модель планування має достатній теоретичний базис системного аналізу і моделювання соціальних процесів та явищ. Модель, яку представлено, структурно охоплює освітню роботу з дітьми в закладі дошкільної освіти за всіма напрямами розвитку. Обґрунтована модель планування за блоково-тематичним принципом наочно відображає функціональність і динамічність усіх напрямів розвитку дітей. Розроблена модель характеризується: цілісністю, тому що всі блоки тематично взаємопов’язані між собою, несуть певне смислове навантаження та спрямовані на прикінцевий результат – досягнення сформованості й переходу на більш вищий та якісно відмінний щабель розвитку дитини; наявність інваріантної (мета, методологічні підходи, принципи) і варіантної (диференціація завдань, змісту, методів та прийомів, засобів, форм досягнення мети з урахуванням різних суб’єктів освітнього процесу) складової.

Методичні поради до планування можна завантажити звідси:

К.Л.Крутій Планування за блоково-тематичним принципом

Плем’я «БаБемба»: об’єднують свої зусилля, щоб підняти того, хто впав

На півдні Африки є таке плем’я «БаБемба», яке має цікавий звичай.

Коли хтось із племені здійснює поганий вчинок, вони приводять його в центр поселення оточують натовпом і впродовж декількох днів згадують все добре і гарне, що людина зробила і дякують їй за це. Члени племені «БаБемба» вважають, що кожна людина приходить у Всесвіт гарною, вона такою народжується.  Кожна хоче любові, щастя, миру, безпеки. Але іноді в гонитві за цими цінностями людина робить помилку. Плем’я бачить у цих помилках сигнал, крик про допомогу.

Саме тоді вони об’єднують свої зусилля, щоб підняти того, хто впав, відновити його в своїй істинній природі й нагадати йому, хто він є насправді.
Може є сенс взяти цей звичай на озброєння у африканців?…

За матеріалами журналу “Вокруг света”.

https://www.facebook.com/vokrugsveta/

Зрозумійте, це – важливо: хочу жити НЕ-КВАП-ЛИ-ВО!

Данута Вавілова (Польща).  Швидко 

Швидко встань і одягнися! Швидко снідай, не барися!

Швидко руки мий і шию! Швидко, бо сама помию!

Швидко, тато нас чекає! Швидко, наш трамвай тікає!

Швидко забігай до класу! Швидко, бо немає часу!

І весь час немає часу…

А я хочу САМОСТІЙНО по калюжі йти спокійно, їсти бублик півгодини і дивитись на машини, і на дощик, і на хмарку, на кота і на канарку. Довго хлюпатись у ванні, бумкати на барабані, пасочки ліпити з глини, і не бігти щохвилини. Зрозумійте, це – важливо: хочу жити НЕ-КВАП-ЛИ-ВО!“

Презентація альтернативної програми “STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт”

Можна безкоштовно завантажити       презентацію, обкладинку та логотип                      до альтернативної програми     “STREAM-освіта,                                                         або Стежинки у Всесвіт” (формування культури інженерного мислення дошкільників)

     Науковий керівник  – проф. К.Крутій

Обкладинка на Програму

Презентація STREAM програми Виступ Крутій 2 день

Інтеграція в дії. Особливості блоково-тематичного планування за інтегрованим підходом

Виступ  під час семінару 11-13 квітня 2018 року

Ірини СТЕЦЕНКО,  наукового співробітника Міжнародного 

науково навчального центру  інформаційних технологій та систем  НАН України і  МОН України, м. Київ.

Основні аксіоми реалізації інтеграції:

  1. Все зінтегрувати неможливо.
  2. Не варто притягувати «за вуха».
  3. Інтеграція прийде у потрібний час:
    пізніше та яскравіше.
  4. Інтеграція має бути красивою і гармонійною.
  5. Найкраща інтеграція та, яку не видно:
    тобто інтеграція настільки щільна, що ми
    не помічаємо її.
  6. Найцінніша інтеграція — міжпредметна.                                                                          Презентація

STREAM інтеграція в дії

Jmil_2015-02

Jmil_2016-01

Jmil_2017_10

Dv_2015-07

Dv_2015-12

Dv_2016-12

Dv_2017-06