Презентація альтернативної програми “STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт”

Можна безкоштовно завантажити       презентацію, обкладинку та логотип                      до альтернативної програми     “STREAM-освіта,                                                         або Стежинки у Всесвіт” (формування культури інженерного мислення дошкільників)

     Науковий керівник  – проф. К.Крутій

Обкладинка на Програму

Презентація STREAM програми Виступ Крутій 2 день

Інтеграція в дії. Особливості блоково-тематичного планування за інтегрованим підходом

Виступ  під час семінару 11-13 квітня 2018 року

Ірини СТЕЦЕНКО,  наукового співробітника Міжнародного 

науково навчального центру  інформаційних технологій та систем  НАН України і  МОН України, м. Київ.

Основні аксіоми реалізації інтеграції:

  1. Все зінтегрувати неможливо.
  2. Не варто притягувати «за вуха».
  3. Інтеграція прийде у потрібний час:
    пізніше та яскравіше.
  4. Інтеграція має бути красивою і гармонійною.
  5. Найкраща інтеграція та, яку не видно:
    тобто інтеграція настільки щільна, що ми
    не помічаємо її.
  6. Найцінніша інтеграція — міжпредметна.                                                                          Презентація

STREAM інтеграція в дії

Jmil_2015-02

Jmil_2016-01

Jmil_2017_10

Dv_2015-07

Dv_2015-12

Dv_2016-12

Dv_2017-06

 

 

STREAM- лабораторія як новий елемент предметно-розвивального середовища закладу дошкільної освіти

Запропоновано статтю, у якій розкрито такі питання:

  • Коротко про STREAM-освіту.

  • Розподіл напрямів роботи за альтернативною програмою «STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт».

  • Вимоги до розташування осередків активності.

  • Що таке STREAM- лабораторія?

  • Завдання STREAM-лабораторії.

  • Види лабораторій, які доречні в дитячому садку.

Наведемо, на нашу думку, найбільш яскравий приклад дитячого сприйняття Всесвіту, а саме — одне з ранніх дитячих спогадів Ніколи Тесли (народився в 1856 р.), власноруч записане ним у віці вісімдесяти років для дванадцятирічної доньки його близького друга, пов’язане з такою подією:

“У морозний січневий вечір, коли сутінки ледь-ледь згустилися і в будинку ще не запалювали вогню, шестирічний Нікола грав із чорною кішкою. Однак забава була перервана надзвичайним явищем, що здалось дивом не тільки дитині. Спина кішки несподівано освітилося смугою блакитного світла, а дотик до неї викликало сніп іскор. Батько і мати Ніколи стояли як зачаровані.

— Припини грати з кішкою, — вимовила, нарешті, мати, — а то можеш викликати пожежу.

Батько хлопчика, який мав зазвичай відповідь на будь-яке питання, не зміг пояснити це незрозуміле явище, але сказав, що, мабуть, це електрика, і схоже на те, що буває під час грози. Електрика? Хлопчик уперше почув це слово, але казкове явище запам’яталося на довгі роки”.

 Чи не в цей вечір виник інтерес Тесли до незрозумілого явища, що змусило його віддати вивченню електрики вісімдесят років життя?

Завантажити безкоштовну нову інформацію можна тут:

К.Крутій STREAM-лабораторія в ЗДО

Частина 3. Інтеґрація в дошкільній освіті як інноваційне явище, або Що треба знати про інтеґрацію?

Пропоную статтю, частина 3.

Інтеґрація в дошкільній освіті як інноваційне явище,

або Що треба знати про інтеґрацію?

У статті розкрито такі питання:

3.1. Що таке інтеґрація?

3.2. Інтеґрований підхід як стрижень здійснення ідей взаємозв’язку і взаємодії.

3.3. Обґрунтування концепції інтеґрації змісту дошкільної освіти.

3.4. Інтеґрація як дидактичний принцип.

3.5. Інтеґрований освітній процесс як спеціально організована взаємодія дитини і дорослого.

3.6. Вимоги до інтеґрованих занять.

 

Для посилання:

 Крутій К. Л.

Природничо-наукова освіта дошкільників: блоково-тематичне планування на засадах інтеґрації та методичні поради. Зима-біло- сніжка / К. Л. Крутій, І. Б. Стеценко. — Запоріжжя : ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2017. — 124 с. : вкл. + DVD-диск. — Бібліогр.: в кінці розділів. – С. 18-21.

 

Завантажити безкоштовно статтю можна тут:

Частина 3.Інтеграція в дошкільній освіті як інноваційне явище

 

Частина 2. Експериментування як засадничий метод формування природничо-наукових уявлень у дошкільників

Природничо-наукова освіта дошкільників має здійснюватися як оволодіння різноманітними знаннями і головне — способами пізнавальної діяльності.

Саме ці проблеми мають знайти своє відбиття у змісті основ знань природничих наук, які пропонуються дітям дошкільного віку за програмою “Дитина в дошкільні роки” та програмою “STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт” (формування інженерної культури мислення в дошкільників).

 Пропоную  Частину 2.  

Експериментування як засадничий метод формування природничо-наукових уявлень у дошкільників

У системі дошкільної освіти пріоритетними будуть лише ті методи і форми, які розвивають у дітей здатність до початкових форм узагальнення, умовиводів, абстракції.

Цим методом є експериментування.

 Відкриття в закладі дошкільної освіти лабораторії (експериментаріума), яка оснащена необхідним обладнанням і матеріалами, дає можливість педагогу:

  • працювати з дітьми малими групами (по 6–8 осіб) за інтересами;

  • використовувати матеріали, які часто використовуються в групі за великої кількості дітей;

  • не обмежувати дитину в діяльності з гігієнічних міркувань (“забруднишся”, “проллєш”…).

Спільна діяльність вихователя з дітьми в дитячій лабораторії організовується щотижня: з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку — до 20 хвилин, з дітьми старшого дошкільного віку — до 25 хвилин).

Для посилання:

Крутій К. Л. Природничо-наукова освіта дошкільників: блоково-тематичне планування на засадах інтеґрації та методичні поради. Зима-біло- сніжка / К. Л. Крутій, І. Б. Стеценко. — Запоріжжя : ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2017. — 124 с. : вкл. + DVD-диск. — Бібліогр.: в кінці розділів. – С. 18-21.

Завантажити статтю можна тут:

Частина 2. Експериментування як засадничий метод формування природничо-наукової освіти дошкільників

«Пудинґова голова», або як убезпечити малюка від падіння

Були часи, коли термін «дитячий капелюшок» позначав  лише шматок тканини без будь-якого міцного каркаса, який прикривав голову малюка. Це скоріше були навіть не капелюшки, а звичайні ковпаки. Згодом вони почали перетворюватись у набиті повстю шапки, які повинні були захищати тім’ячко малюка під час випадкового падіння.

Певним захистом від сильних ударів був щільно набитий головний убір під назвою «пудинґ», який нагадував ковбасу з тканини, яка була навкруги голови дитини подібно краю капелюха і підтримувалась ременем, що проходив через верхівку і зав’язувався під підборіддям.

Малюк у «пудинґу», який погойдується на межі між раннім дитинством і дитинством, був настільки яскравим образом, що навіть з’явилась метафора – для будь-якого малюка в такому чудернацькому капелюсі –  словосполучення «пудинґова голова».

«Пудинґи» вважались амортизаторами, абсолютно необхідними для немовляти, який тільки-но навчається ходити.

Повний текст статті проф. Катерини Крутій:

Стаття Крутій К. Пудингова голова