Використання технології «ОСВІТНЯ ПОДОРОЖ» як форми реалізації партнерської діяльності дитини і дорослого

Використання технології «ОСВІТНЯ ПОДОРОЖ»

як форми реалізації партнерської діяльності

дитини і дорослого

 Катерина Крутій, Ірина Стеценко

 

Якщо в дидактиці дошкільної освіти більш-менш напрацьовано теоретичні та практичні засади спеціально організованого навчання у формі занять, то спільна партнерська діяльність дорослого з дітьми залишається поза увагою як науковців, так і практиків. Статтю, яку присвячено визначенню місця заняття та освітньої ситуації в освітньому процесі дошкільного навчального закладу, опубліковано в часописі «Дошкільне виховання» (Крутій К. Сучасне заняття та освітні ситуації // Дошкільне виховання. — 2016. — №9. — С. 6-10) та розміщено на сайті ukrdeti.com.

Нагадаємо, що освітня ситуація — це ситуація освітньої напруги, що виникає спонтанно або організована вихователем, яка потребує свого вирішення шляхом спільної діяльності всіх її учасників. Її метою є створення дітьми старшого дошкільного віку освітнього результату (ідей, проблем, версій, схем, дослідів, дискурсу) в ході спеціально організованої діяльності.

Із-поміж технологій, які останнім часом упроваджуються в практику роботи дошкільних навчальних закладів України, якось «загубилась» цікава та сучасна технологія, назва якої сама говорить за себе — «Освітня подорож». Проте саме освітня подорож, як і освітня ситуація, може бути логічним втіленням спільної партнерської діяльності дорослого з дітьми.

Технологія «Освітня подорож» дозволяє перетворювати довкілля в розвивальне середовище для дітей дошкільного віку завдяки безпосередньому знайомству з реальними або віртуальними об’єктами навколишнього світу, що, у свою чергу, активізує діалогічну форму спілкування з однолітками та дорослими. Освітня подорож також може сприяти розвитку дослідницької діяльності дошкільників.

Освітня подорож це не екскурсія, як може здатись на перший погляд. Подорож тим і відрізняється від екскурсії, що передбачає наявність початкової дослідницької проблеми, націленої на прикінцевий результат, реальний продукт у вигляді нових знань, смислів, відбитий у малюнках і схемах. Вирушаючи в освітню подорож, дитина дошкільного віку може точно (або майже точно) знати мету своєї подорожі (куди, навіщо, що отримаю, як буду добувати знання, що потім з цим буду робити тощо). Тому вся отримана інформація працює на дитину, а не проходить повз неї.

Освітня подорож — це й не заняття як організована спеціальна форма навчання дошкільнят.

Освітня подорож дітей дошкільного віку  — це педагогічна технологія, яка має свої особливості та передбачає зіткнення дошкільників із реальною або віртуальною проблемою, активізацію дослідницької діяльності дітей, є формою спільної партнерської діяльності дорослого з дітьми.

Безкоштовно завантажити статтю можна звідси:

Технологія Освітня подорож стаття Крутій Стеценко

Як створити особистий простір дитини або що таке «халабудна педагогіка»?

Нова стаття проф. Катерини Крутій про необхідність збереження особистого простору дитини.

Цитата: “Слід застерегти дорослих від настирливого «педагогічного свербежу»  – прибрати, скласти, сховати те, що на їхню думку є порушенням візуального простору: «Прийде методист і скаже, що в групі безлад, стоїть якийсь курятник посередині групи». Поки ми не повернемось до аксіоми –  передусім природні інтереси й активність дитини – будемо розглядати фото європейських дитячих садочків і  виправдовувати себе – «у нас такого не може бути».

Навіть підростаючи, діти не перестають будувати «укриття» з підручних матеріалів, і вже не тільки у приміщенні, а й на майданчику, на дачі, у сквері, навіть на деревах. Дітям дуже подобаються  «гніздечка» на деревах (діти кажуть «буду гніздуватись»). До речі, часто-густо дизайнери  вишукують можливість зберегти в проекті дерева, які потім можна буде «прив’язати»  до планування дитячого майданчика, передбачаючи саме «гніздування» дітей на гілках”.

Стаття проф. К. Крутій Халабудна педагогіка

Технологія «Стіни, які говорять», або своєчасне перетворення освітнього простору дошкільного навчального закладу

Джерелом натхнення і творчості для дитини можуть бути «Стіни, які говорять». Сутність технології «Стіни, які говорять» в тому, що дитина, отримуючи необхідну інформацію, має право вибору планувати свою діяльність, конструктивно використовувати інформаційний ресурс.

Іншими словами технологія «Стіни, які говорять» є системою візуалізації знань і процесом занурення дошкільників і дорослих в освітній простір дитячого садка.

Уточню: не може бути єдиних вимог або рекомендацій щодо створення,  функціонування, частоти заміни зображень на «Стіні, яка говорить». Запроваджуючи наведені далі ідеї, слід передусім критично переглянути можливості щодо позбавлення захаращеності методичним мотлохом простору як дошкільного закладу, так і конкретних групових кімнат, роздягалень тощо (оголошення, які вже нікому не цікаві; список дітей із вказаним зростом та вагою на 01 вересня, а на дворі – грудень; повідомлення для батьків про необхідність принести по 3 рулони туалетного паперу тощо).

Технологія може бути використана як для інформування всіх учасників освітнього процесу (діти, батьки, педагоги), так і тільки для дошкільнят.

Посилання на зміст статті:

Технологія Стіни які говорять

Під час  копіювання та розповсюдження статті не забувайте робити посилання на персональний сайт проф. Катерини Крутій

http://ukrdeti.com/

Семінар проф. К.Крутій «Огляд сучасних інноваційних методик, які запроваджено в Євросоюзі для роботи з дошкільниками»

7 квітня на факультеті дошкільної, початкової освіти та мистецтв Вінницького педуніверситету відбувся семінар «Огляд сучасних інноваційних методик, які запроваджено в Євросоюзі для роботи з дошкільниками», який провела доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки, методики початкової та дошкільної освіти Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка Катерина Крутій

(3 частини)

https://www.youtube.com/watch?v=3q1rqI-BInM&t=18s

 

https://www.youtube.com/watch?v=3q1rqI-BInM&t=18s

 

Семінар проф. Катерини Крутій «Огляд сучасних інноваційних методик, які запроваджено в Євросоюзі для роботи з дошкільниками»

Частина 1.

7 квітня 2017 року на факультеті дошкільної, початкової освіти та мистецтв Вінницького педуніверситету відбувся семінар «Огляд сучасних інноваційних методик, які запроваджено в Євросоюзі для роботи з дошкільниками», який провела доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки, методики початкової та дошкільної освіти Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка Катерина Крутій.

Семінар проф. Катерини Крутій «Огляд сучасних інноваційних методик, які запроваджено в Євросоюзі для роботи з дошкільниками»

Частина 2.

7 квітня 2017 року на факультеті дошкільної, початкової освіти та мистецтв Вінницького педуніверситету відбувся семінар «Огляд сучасних інноваційних методик, які запроваджено в Євросоюзі для роботи з дошкільниками», який провела доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки, методики початкової та дошкільної освіти Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка Катерина Крутій.

Лепбук як дослідницький проект дошкільника

Лепбук як дослідницький проект дошкільника

 

 

У дослівному перекладі з англійської «лепбук» (lapbook) означає «наколінна книга» (lap – коліна, book – книга).

Лепбук або як його ще називають інтерактивна тематична тека – це саморобна паперова книжечка з кишеньками, дверцятами, віконцями, рухливими деталями, які дитина може діставати, перекладати, складати на свій розсуд. У ній збирається матеріал з якоїсь певної теми. При цьому лепбук – це не просто виріб. Це прикінцевий етап самостійної дослідницької роботи, яку дитина виконала  під час знайомства з певною темою. Щоб заповнити теку, дитині потрібно буде виконати певні завдання, провести спостереження, презентувати матеріал.

Створення лепбуку допоможе збагатити, закріпити і систематизувати інформацію, а розглядання теки в подальшому дозволить швидко освіжити в пам’яті цікавий матеріал.

Етапи створення лепбуку:

  1. Вибір теми.
  2. Складання плану майбутнього лепбуку.
  3. Малювання макету теки.
  4. Створення лепбуку в натуральний розмір.

У результаті роботі з лепбуками в дошкільків розвиваються універсальні вміння, а саме: планувати майбутню деяльність; домовлятися з однолітками; розподіляти обов’язки; шукати потрібну інформацію, узагальнювати та системтизувати; самостійно  пояснювати; приймати власні рішення,  спираючись на надбані знання і вміння;  використовуючи усне мовлення, висловлювати своє бажання.

Є сенс запланувати спільну діяльність з виготовлення індивідуальних лепбуков, виходячи з інтересів кожної дитини. Упродовж певного часу виготовляється тека, а потім  її презентують дітям, результатом буде серія лепбуків. Отже, лепбук може бути продуктом дослідницької діяльності дитини.

Рекомендований вік занять із лепбуком – 5 років і вище. Діти 7-8 років  можуть цілком самостійно придумувати і робити свої власні лепбуки.

Для дітей старшого дошкільного віку це варіант проектної діяльності, коли треба продумати зміст і послідовність наповнення теки.

Лепбуки можна робити як індивідуально (дома з батьками), так і на груповому занятті. У разі роботи з групою дітей можливі два варіанти: або вихователька розподіляє завдання між дітьми, і всі разом збирають і заповнюють одну теку, або показує послідовність дій, а діти з його допомогою роблять кожен свій екземпляр лепбуку.

Розмір готового лепбука  є стандартним – папка А4 в складеному вигляді та А3 у відкритому вигляді.

Цей розмір ідеально підходить, щоб дитина могла самостійно працювати з лепбуком: тримати його в руках, малювати, писати, виконувати завдання в ньому, а після занять поставити теку на полицю або покласти в шафку (рюкзачок, якщо буде заповнювати вдома).

За посиланням можна більш детально познайомитись із типами лепбуків і технологією їх виготовлення:

http://www.tavika.ru/p/blog-page_5.html

 

Данська методика «Звільнитись від цькування!» («Дитячий садок без насилля»)

Данська методика «Звільнитись від цькування!»

 («Дитячий садок без насилля»)

Сутність методики полягає в чотирьох цінностях, які прищеплюються дітям за допомогою ігор, занять і ведмедиків:

  • турбота,
  • толерантність,
  • чесність,
  • сміливість.
  • Усі ведмедики однакові, але у кожної дитини є свій особистий, про якого вона піклується. Разом з плюшевими звірами діти вчаться і пізнають довкілля.

Мета методики – прищепити дітям зазначені цінності, навчити більш усвідомлено осмислювати соціальні ситуації, розпізнавати емоції і реагувати з співпереживанням, а також зробити так, щоб батьки, педагоги і дитина стали однією командою, не боялися ділитися один з одним, допомагали і піклувалися один про одного.

Це програма занять плюс оформлення середовища. У кожної дитини є своя іграшка – бузкового кольору плюшевий ведмедик.

Інформативно: не фіолетового, а саме бузкового (колір лаванди). Бузковий колір означає легкість, відкритість і притаманний людям, які несуть в собі творчий початок. Прагнення до досконалості – ось їх основна життєва мета. Вони не схожі на оточуючих і завжди витають у хмарах. Такі люди наділені гнучким і творчим складом розуму, схильні до імпровізації.

Є й великий бузковий ведмедик, один на групу.  Кожна група по-своєму оформляє місце, де живуть ведмедики кожної дитини. Для них може бути призначене спеціальне місце – стенд з кишеньками, звідки дитина може в будь-який момент взяти свого ведмедика.

Ведмедики відіграють ключову роль, якщо деяким дітям інколи буває складно спілкуватися і ділитися з іншими дітьми і дорослими, то іграшка стає для малюка найкращим другом і порадником.

Даючи складні завдання малюкові, які він не може виконати самотужки, батьки залучаються до процесу, що йде тільки на користь. Так, спочатку, коли дитина отримує свого ведмедика, батьки і їхня дитина повинні вирішити разом, якої статі буде ведмедик, яке у нього ім’я, зшити разом одяг для іграшки та побудувати для неї будинок.

Ведмедики включені в реалізацію програми. А в творчі завдання активно включена сім’я дитини. Великого ведмедика всі сім’ї за чергою забирають на вихідні. Батьки і дитина повинні продумати план проведення часу (піти всією сім’єю з ведмедиком до зоопарку, приготувати пиріг, покататися на квадроциклі тощо),  зробити фоторепортаж, який діти будуть пізніше представляти на заняттях.

Можна подивитись презентацію тут:

https://www.slideshare.net/enekruzman/kindergartenschool-free-of-bullying

Методика «Persona Dolls» (Лялька як персона)

Методика «Persona Dolls» (Лялька як персона)

Методика “Persona Dolls”, яку розробили в США в 1950-х роках, дозволяє ефективно і весело вирішувати питання дискримінації, збагачувати словниковий запас і займатися питаннями рівноправності. Ляльки та історії ляльок розвивають у дітей емпатію, можливість оцінити глузування, причіпки, знущання, біль несправедливого ставлення, а також фізичне насильство.

Мета методики – навчити дітей відстоювати себе, якщо вони бачать несправедливе або упереджене ставлення.

 

 

Методика передбачає проведення систематичних занять із дітьми з використанням «ростових» ляльок з індивідуальними особливостями: стать, колір шкіри, розмір, колір волосся, фізичні обмеження та ін. Як правило, вона 70 см заввишки. Кожна лялька має свою життєву історію, сім’ю, смаки, уподобання, страхи тощо. На занятті педагог знайомить дітей із лялькою, описує ситуацію, яка з нею «сталась». Допомагає дітям сформулювати свої запитання щодо особливостей ляльки або ситуації, в яку вона нібито «потрапила», усвідомити і висловити емоції з цим пов’язані, обговорити, як можна діяти в цій ситуації тощо. Заняття проходить в колі, важливим моментом є фізичний контакт із лялькою на початку і наприкінці заняття, лялька не є іграшкою, і не знаходиться в ігровому куточку. Ляльки «приходять на гостини» до дітей тільки на спеціальні заняття.

Для участі у програмі Євросоюзу «Рersona Dolls» дитячі садочки роблять, або купують готові великі м’які ляльки ручної роботи.

Подивитись фото та відео, а також більш детально про методику можна прочитати тут:

 

http://personadoll.uk/

Como trabalhar com bonecos para uma abordagem pedagógica multicultural e inclusiva

Едьютейнмент: навчання як розвага

 

Нова освітня технологія «Едьютейнмент», або навчання як розвага

 

У теорії і практиці педагогіки дошкільного дитинства термін «едьютейнмент» («Edutainment») поки ще не зустрічається. Тобто з’явилось нове поняття (явище), назви якого немає поки в жодному словнику, незважаючи на те, що його вивченням уже займаються цілком серйозні вчені.

Едьютейнмент є ґібридним поняттям англійського походження (edutainment), яке  було отримано за допомогою злиття двох англійських слів: «education» навчання і «entertainment» – розвага і перекладене на українську мову за допомогою транскрипції. У дослівному перекладі цей термін можна визначити поняттям «навчання розвагою», або донесення певної важливої ​​ідеї, створення динамічних стереотипів, прецедентів, які дозволяють дітям в ситуації реального вибору вчиняти дії автоматично. Є методична небезпека в тому, що, на перший погляд, «навчання розвагою» і «навчаюсь, граючись» – це тотожні технології. Але це не так!

Статтю Катерини Крутій “Едьютейнмент: навчання як розвага” можна прочитати в журналі “Дошкільне виховання”. – 2017. – № 1. – С. 2-6.